Літературні студії "Кур'єру Кривбасу"
(зустріч із головним редактором Г. Д. Гусейновим)
24 жовтня 2016 року в «Літературній вітальні» відбулася чергова зустріч з письменником, журналістом, видавцем, редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу» Григорієм Джамаловичем Гусейновим.
На зустрічі були присутні кандидат філологічних наук, декан факультету української філології, доцент Любов Миколаївна Семененко, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української та світової літератур Наталія Георгіївна Мельник, доктор філологічних наук, професор Вікторія Ігорівна Дмитренко, доктор філологічних наук Тетяна Ігорівна Вірченко, директор бібліотеки, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ганна Миколаївна Віняр, кандидат філологічних наук Інна Миколаївна Онікієнко, криворізький перекладач Дмитро Щербина, студенти факультетів української філології та іноземних мов, психолого-педагогічного факультету.
Модератори зустрічі, бібліотекарі Юлія Сергіївна Недоруба та Олена Едуардівна Бугрій, розповіли про творчий шлях і письменницьку діяльність гостя; відтак надали слово Г. Д. Гусейнову.
Григорій Джамалович познайомив присутніх з новою книгою «Добридень, Кур’єре Кривбасу!», яку створено на основі листування української літературної еліти дев’яностих років минулого століття. До видання увійшло більше двохсот листів письменників, які фактично сформували сучасну українську літературу. Серед них – і наш земляк Вадим Яцик, автор серії оповідань про життя в радянських концтаборах та творів про історію Веселих Тернів.
Після цього пан Григорій презентував нову книгу сучасної української письменниці Олени Гусейнової, випускниці факультету іноземних мов. Окремий розділ цієї книги, яка отримала назву «Супергерої», присвячено Кривому Рогу. Видання оригінально оформлено яскравими ілюстраціями у стилі поп-арту.
Студентка V курсу факультету української філології поділилася враженнями про твір Оксани Луцишиної «Іван та Феба», опублікований у черговому числі «Кур’єру Кривбасу». Цей твір розповідає про студента, який приїхав жити й працювати до Львова, але був змушений повернутися до рідного села, щоб допомогти батькам. Серед важливих тем, які піднімає письменниця – тема взаємовідносин батьків і дітей; одне з центральних місць у проблематиці твору посідає й питання вибору.
Увагу іншої студентки V курсу факультету української філології привернув твір Ісабель Альєнде «З усією належною поштивістю»; вона була враженадинамічним жіночим образом, створеним чилійською письменницею.
На питання про те, що саме найбільше подобається Григорію Джамаловичу в роботі редактора літературного журналу, гість відповів, що він живе своєю роботою і просто робить свою справу, не замислюючись над настільки глобальними питаннями.
Професор В. І. Дмитренко поділилася своїми враженнями від твору Андрія Любка «Зроби мені дитину, а потім зникни». Проблематика, побудована навколо тем людських взаємин і чоловічої відповідальності, робить цей твір надзвичайно реалістичним та актуальним для найширшого кола читачів.
Літературознавець І. М. Онікієнко розповіла про визначну роль «Кур’єра Кривбасу» у вітчизняному літературному процесі 90-х років ХХ століття. У той час цей журнал став справжнім орієнтиром для всього письменницького загалу молодої незалежної держави.
Н. Г. Мельник подякувала Григорію Джамаловичу за його працю й висловила побажання чимскоріше зустрітися в «Літературній вітальні» знову. Наталія Георгіївна відзначила тонкий смак редактора «Кур’єра Кривбасу», який обирає для свого журналу тільки найкраще з сучасної літератури – як вітчизняної, так і перекладної. Великий діапазон напрямків і стилів, професійні літературознавчі дослідження, розмаїття тем та проблематики творів – усе це стало візитною карткою одного з найкращих літературних часописів України, яким уже не перше десятиріччя опікується Григорій Джамалович Гусейнов.
На завершення зустрічі – фото на пам'ять.
Зустріч з Дмитром Піскорським та Денисом Овсяником
7 жовтня 2016 року в «Літературній вітальні» відбулась зустріч із молодими криворізькими письменниками Дмитром Піскорським та Денисом Овсяником. Автори презентували нову книгу, яка містить два їх твори – «Лінія шквалу» Д. Піскорського та «Сансара від Асура» Д. Овсяника.
На зустрічі були присутні в. о. завідувача кафедри української та зарубіжної літератур, кандидат філологічних наук Наталія Георгіївна Мельник, доктор філологічних наук Тетяна Ігорівна Вірченко, доктор філологічних наук, видавець Роман Анатолійович Козлов, кандидат соціологічних наук, асистент кафедри соціології та економіки Олена Олексіївна Комарова, кандидат філологічних наук Інна Миколаївна Онікієнко, кандидати історичних наук, доценти кафедри всесвітньої історії Валентина Олексіївна Вєтохіна та Тетяна Федорівна Мак, студенти історичного факультету, факультетів української філології та іноземних мов (усього 71 особа).
Модератором зустрічі виступила директор наукової бібліотеки, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ганна Миколаївна Віняр, яка представила гостей та надала їм слово.
Дмитро Піскорський та Денис Овсяник коротко розповіли присутнім про основні віхи своїх життєвих та творчих шляхів. Обидва письменники – не новачки на ниві красного письменства: пан Денис захоплюється літературною творчістю з третього класу школи, а пан Дмитро присвятив їй вже понад десять років.
Обидва автори познайомили присутніх зі стилістикою та характером своїх нових творів, зачитавши кожен по уривку зі своїх повістей.
Ці твори об’єднано під однією обкладинкою, і зроблено це не лише з економічних міркувань – як зауважили автори у відповідь на питання Н. Г. Мельник, їх дуже різні повісті роблять видання збалансованим. Але є у цих творах і дещо спільне – важливим аспектом художнього осмислення буття для обох письменників є тема вибору.
Письменники подякували Роману Анатолійовичу Козлову за оперативне та якісне видання їх спільної книги; розповіли про оформлення цього видання, автором якого є криворізька художниця Ангеліна Крестнікова.
У відповідь на питання про еволюцію своєї творчості, Д. Піскорський розповів, що вважає «Лінію шквалу» своїм кращим твором на сьогодні. Обидва автори поділились з аудиторією спогадами про історію своїх публікацій – як вітчизняних, так і закордонних, а Д. Овсяник пояснив значення назви своєї повісті «Сансара від Асура».
Відтак автори зачитали ще декілька уривків нових творів.
Відповідаючи на питання Р. А. Козлова про джерела натхнення, Д. Овсяник розповів, що писав свою повість на протязі п’яти років; а ідея її з’явилася ще у далекому 2001 році. Письменника надихнула і творчість композитора Роберта Майлза, який пише твори у жанрах індійського джазу та ембіенту, і твір Роберта Желязни «Князь світла», до художньої тканини якого також вплетено індійські міфологічні мотиви. Пан Денис зауважив, що нова повість разюче відрізняється від усієї його попередньої творчості темою кохання, що є домінуючою у новому творі.
І. М. Онікієнко поцікавилася у Д. Піскорського, чому у своїх творах письменник оминає тему кохання, віддаючи перевагу більш похмурій тематиці, та що саме у природі людини і світу допомагає розкрити художнє осмислення тіньових сфер буття. У відповідь пан Дмитро нагадав присутнім, що негативні емоції завжди сприймаються як більш сильні та яскраві – а отже, вони здатні надати художньому слову більшу силу, ніж приємніші переживання. Негатив надає людині шанс на очищення; не можна пов’язувати творчість із жорстокістю, і тим більше вважати її наслідком сприйняття певних видів мистецтва, адже творчість не породжує жорстокість, а лише описує її.
Серед творчих планів Д. Піскорського – написання нової книги, яка дозволить читачеві очима автора зазирнути до внутрішнього світу серійного вбивці. Цей твір буде написано від першої особи; письменник вважає цю непросту мистецьку задачу викликом самому собі, адже написання художнього твору від першої особи фактично вимагає від автора перевтілення у свого героя.
На початку свого письменницького шляху пан Дмитро орієнтувався на творчість всесвітньо визнаного майстра хорору – Стівена Кінга. Але з часом письменник втратив цікавість до фантастичних монстрів, які зустрічаються на багатьох сторінках кінгівських творів, і віддав перевагу вивченню темних сторін психології реальних людей.
Д. Піскорський і Д. Овсяник дали визначення неоднорідної жанрової приналежності власних творів: пан Дмитро відносить свої повісті та оповідання до жанрів фантастики, драми, містики та хорору, а пан Денис пише у жанрах трилеру, неонуару, фантастики та жахів.
Після закінчення заходу письменники поспілкувалися із шанувальниками своєї творчості.