«Вона в віки майбутні йти повинна…» (До 145-річчя від дня народження Лесі Українки)
Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень...
Леся Українка
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач) — геніальна українська поетеса, яку називають дочкою Прометея за її художнє слово, сповнене волелюбності й оптимізму, за силу духу і романтичність її непересічної особистості. Народилася вона 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському в інтелігентній сім'ї. Дитячі роки Лесі минули на Волині — в Луцьку та селі Колодяжному Ковельського повіту, куди переїхала сім'я Косачів. У родині спілкувалися українською мовою, шанували народні звичаї, читали українські книжки, а також видання російською, англійською, французькою, італійською та іншими іноземними мовами. Діти (а їх було шестеро) змалку ходили в національному одязі, співали народних пісень, гралися разом із сільськими однолітками.
У дитинстві Леся найбільше товаришувала з братом Михайлом, який на півтора роки був старший за неї. Мишко рано відчув потяг до книг і навчив чотирирічну сестричку читати разом з ним. Косачі любили слухати класичну музику, самі грали на різних музичних інструментах. Леся чудово грала на фортепіано, та ще й складала музичні твори.
У десять років дівчинка захворіла на туберкульоз кісток, тому відвідувати школу не могла, на жаль, мусила відмовитись і від музичних занять: у 1883 році було прооперовано ліву руку. Згодом вона напише автобіографічний вірш «До мого фортепіано», в якому виллє свою журбу.
Мій давній друже! мушу я з тобою
Розстатися надовго... Жаль мені!
З тобою звикла я ділитися журбою,
Відвідувать думки веселі і сумні.
Завдяки самоосвіті Леся стала високоерудованою людиною, вивчила більше десяти мов. Великий вплив на творче становлення поетеси мала родина, передусім — мати, письменниця й фольклорист Олена Пчілка і дядько — видатний діяч культури Михайло Драгоманов. У 19 років вона написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів».
У 1893 році у Львові вийшла перша збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень», яку високо оцінив Іван Франко. Друга поетична збірка «Думи і мрії» побачила світ у Львові в 1899 році. До золотого фонду вітчизняної та світової літератур увійшли драматичні поеми Лесі Українки «Одержима» (1901), «Кассандра» (1907), «Камінний господар» (1912), «Оргія» (1913), «Бояриня» (1913), в яких письменниця підносить ідею свободи особи та свободи суспільної. Вершиною творчості Лесі Українки стала драма-феєрія «Лісова пісня» (1911). Її вірним побратимом і чоловіком став відомий український фольклорист Климент Квітка, з яким вона одружилась у 1908 році. Леся Українка в останні роки свого життя часто їздила на лікування до Криму, Італії, Єгипту, Грузії.
Померла письменниця 1 серпня 1913 року в грузинському містечку Сурамі. Похована в Києві на Байковому кладовищі.
Вірші Лесі Українки підкуповують справжнім ліризмом, непідробною щирістю, мелодійністю слова, громадянським пафосом. Поетеса захоплює нас незламною силою духу, адже перемагаючи постійний біль, вона мужньо вела «тридцятилітню війну» з невиліковною хворобою і творила оптимістичні вірші:
Хто вам сказав, що я слабка,
Що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рука
Чи пісня й думка кволі?
Прочитавши першу поетичну збірку Лесі Українки «На крилах пісень», Іван Франко так визначив місце письменниці в українській літературі: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте...» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хороброї дівчини...».
Сяйво далекої зірниці
821.161.2
У 45 Українка Л. Бояриня : драматична поема / Л. Українка. – Київ : Молодь, 1991. – 96 с.
Маловідома драматична поема геніальної української поетеси написана у квітні 1910 року і вперше видрукована у журналі «Рідний край» 1914 року вже після її смерті. Твір написано під впливом історичних праць Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша та етнографічних джерел, коли з боку царської влади посилились утиски пригноблених окраїн і національних меншостей. Зміст поеми пов'язаний із XVII століттям, добою Руїни й Петра Дорошенка. Відомий поет, критик і вчений Микола Зеров писав, що «…поетка з радістю зверталася до українського життя і майстерно й легко опановувала їм… Прекрасним цьому доказом можуть служити протягом кількох день зімпровізовані тепла й сердечна «Бояриня», блискуча і глибока «Лісова пісня». А у передмові до поеми поет і критик Михайло Драй-Хмара (1889-1939) уточнює, що Леся Українка перенесла ідеї і настрої, що живили її та її покоління на постаті минулого.
821.161.2
У 45 Українка Л. Кримські спогади : вірші, поеми, проза / Л. Українка. – Сімферополь : Таврія, 1986. – 304 с.
До книги увійшли твори, написані видатною українською поетесою в Криму, а також її листи.
Шанувальникам таланту Лесі Українки буде цікаво простежити за розвитком творчої думки поетеси, пов’язаної з її перебуванням у Євпаторії, Севастополі, Ялті, Бахчисараї, яка народжувалась під впливом багатої природи Тавриди, що слугувала джерелом натхнення для багатьох відомих майстрів красного письменства.
821.161.2
У 45 Українка Л. На крилах пісень : поезії / Л. Українка. - Київ : Веселка, 1994. - 128 с.
«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хорої дівчини», – пише Іван Франко в статті «Леся Українка» (1898), посилаючись якраз на один з творів першої Лесиної збірки «На крилах пісень». Завдяки старанням того ж Франка книжка вийшла у Львові 1893 року і звістила – в українській літературі починає діяти нова могутня постать. Незважаючи на суперечливі враження, які ця книжка викликала, будучи, певна річ, одночасно пробою ще дитячого, наївного і вже дозрілого, сформованого дару, все ж уже тоді залишилося домінуючим розуміння, що в нашу духовність прийшла нова сила, народжена піднесенням національно-визвольної боротьби в обидвох частинах розірваної між Австрією та Росією України.
Пропоноване видання відтворює саме цю, найпершу, збірку поезій уславленої поетеси. Збережено формат, елементи художнього оформлення, первісну верстку (заставки, шрифти заголовків); включено фотоілюстрації з сімейного архіву Косачів.
821.161.2-1
У 45 Українка Л. Нехай мої струни лунають : вибрані поезії / Л. Українка. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2009. - 224 с.
Поезія Лесі Українки - потужна складова духовної скарбниці нашого народу та світової літератури. Діапазон її лірики надзвичайно широкий, адже в ній роздуми про сенс життя і призначення людини, мрії про світлу будущину, твори про громадянську мужність, боротьбу проти духовного рабства і байдужості, місію митця і призначення мистецтва. В епіцентрі її поетичного світу - доля України. Водночас щирістю почуттів і глибиною думки захоплює читачів пейзажна та інтимна лірика поетеси.
Збірка складається із семи розділів, назви до яких дібрано за рядками творів Лесі Українки, що розкривають ідейно-тематичну наповнюваність уміщених текстів.
Видання вибраних поезій Лесі Українки «Нехай мої струни лунають...» розраховане на школярів, студентів, усіх, хто любить поетичне слово.
8У1
У 45 Українка Л. Про літературу. Поезії, статті, критичні огляди, листи / Л. Українка. – Київ : Художественная литература, 1955. – 332 с.
Великої ваги в розвитку літератури Леся Українка надавала критиці. Критик, на думку поетеси, повинен добре розуміти художній твір, бути високо і всебічно освіченою людиною. І сама Л. Українка, як митець, що активно долучався до суспільного і літературного життя, була визначним літературним критиком.
Пропонована збірка літературознавчого доробку містить літературно-критичні статті і огляди, листи і спогади видатної української поетеси. Всі матеріали нерозривно пов’язані з художніми творами, в яких найбільш повно втілено погляди Лесі Українки на літературу і мистецтво.
94(35)
У 45 Українка Л. Стародавня історія східних народів / Л. Українка. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2008. – 256 с.
Праця Лесі Українки «Стародавня історія східних народів» створювалася 1890-1891 рр. для навчання молодшої сестри і була видана Ольгою Косач-Кривенюк 1918 року. Вона має непроминальну вартість як основа поглядів Лесі Українки на всесвітню історію та історичний процес, а також як свідчення широти інтересів письменниці, її педагогічних здібностей. Ця книга стала першим українським підручником про життя, культуру народів Давнього Сходу. Вивчення Лесею Українко сходознавчих досліджень, осмислення історії, вірувань, звичаїв східних народів поглибили орієнтальну тематику в її поетичній та драматичній творчості, спонукали поетесу до перекладацької діяльності. Леся Українка – єдина жінка у вітчизняній культурі, яка сягнула таїни перекладацького мистецтва однієї з найдавніших пам'яток людства – Рігведи, окрім якої до книги увійшли перекази Джатак, БгагавадГіти, Законів Ману, Авести.
Видання, що складається зі «Стародавньої історії східних народів», її джерел та рецепції, адресовано науковцям, викладачам, студентам і школярам – усім, хто цікавиться творчістю Лесі Українки.
821.161.2
У 45 Українка Л. Усі твори в одному томі / Л. Українка. - Київ ; Ірпінь : Перун, 2008. - 1376 с.
Вперше в історії української літератури в одному томі вміщено всю відому духовно-літературну спадщину славетної української поетеси.
Леся Українка відіграла надзвичайно важливу роль в становленні української літератури як такої. Письменниця збагатила українську поезію новими темами й мотивами. На зламі дев’ятнадцятого і двадцятого століть Леся Українка вступила в авангард творчих особистостей, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.
Творчість письменниці – це той рідкісний приклад, коли авторське перо напрочуд могутньо спромоглося відтворити незламний дух свого народу. Літературна праця Українки - постійне переплетіння культурної самобутності України: її душі, її страждань, її ніжної любові і прагнення до боротьби.
«Вона в віки майбутні йти повинна…»
821.161.2-2.09
В 52 Вірченко Т. Морально-етичні основи характеротворення у драматургії Лесі Українки : монографія / Т. Вірченко. – Київ : Акцент, 2007. – 164 с.
Монографія присвячена дослідженню драматургії Лесі Українки з точки зору морально-етичних основ характеротворення. Проаналізувавши драматургію малих форм, драматичні поеми та багатоактні п’єси письменниці, авторка відзначила залежність морально-етичних основ і прийомів характеротворення від жанру твору. У праці наголошено на спрямованості внутрішнього світу дійових осіб і їх діяльності на добротворення чи злотворення.
Видання розраховане на широке коло фахівців і читачів.
821.161.2.09
Г 70 Горохович А. Поетика Лесі Українки і її афоризми / А. Горохович. – Вінніпег, 1980. – 145 с.
Завдання цієї праці – дати спробу дослідження змісту та форми афоризмів у творчості Лесі Українки, тобто – спробу вивчення есенціонального в ній: висоти думок, краси вислову, складности драматичних ситуацій, – того всього, що становить суть мистецької краси у творчості поетки.
821.161.2.09
З-12 Забужко О. Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій / О. Забужко. - 3-є вид., випр. - Київ : Факт, 2007. - 640 с. - (Висока полиця).
Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Звідки взялись тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ ст.? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована леґенда про Грааль? Чи й справді українці — це «селянська нація»? У чому різниця між демократією і хамократією? У чому полягав модерний «український проект» і чи вдалося нам його реалізувати?..
Нова книжка провідної української письменниці, підсумковий плід її багаторічних роздумів — це вражаюча інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає розкритий О. Забужко «код Лесі Українки». Аристократка і єретичка, спадкоємиця древнього лицарського роду і продовжувачка гностичної традиції, ця найвидатніша з українок залишилася незрозумілою в радянській Україні і майже незнаною широкій публіці — в Україні незалежній. Чому? Відповіддю на це питання стає велика історична драма «прихованої війни», яку Оксана Забужко з притаманною їй відвагою виносить із забуття і, на багатющому літературному й історичному матеріалі, відновлює на повен зріст.
Це — не лише фундаментальна історико-культурна студія чи вишукана філологічна екзегетика. Це — ще й книга про наше сьогодення: про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату і забуття багатовікової лицарської культури…
821.161.2.09
К 72 Костенко А. Леся Українка / А. Костенко. - Київ : А. С. К, 2006. – 512 с. - (Життя видатних людей).
На основі великого об’єму мемуарних, епістолярних та архівних матеріалів, документально-художня книга Анатолія Костенка «Леся Українка» розкриває чарівний образ поетеси, розповідає про багатостраждальне і славетне життя великої дочки українського народу – людини надзвичайної навіть серед рівних їй за геніальністю.
Уявлення про багатогранність легендарної постаті дає вдале поєднання повісті А. Костенка з листами та іншими документальними матеріалами, пов’язаними із життям і творчістю поетеси.
Книга розрахована на широке коло читачів.
8У1
М 80 Мороз М. О. Літопис життя та творчості Лесі Українки / М. О. Мороз. – Київ : Наукова думка, 1992. – 629 с.
У книзі представлено хронологію біографічних та бібліографічних відомостей про життя й діяльність Лесі Українки, а також про її родинне та літературне оточення у 1871-1913 рр. У науковий обіг вводиться маловідомий чи невідомий раніше матеріал, в тому числі нові документальні джерела. Відображено також події, пов’язані з вшануванням письменниці.
8У1
У 45 Леся Українка. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях [Альбом] / авт.-сост. М. В. Гуць, Н. Л. Россошинська. - 2-е изд. доп. – Київ : Рад. школа, 1986. - 287 с.
В альбомі містяться документи, фотографії, уривки з художніх і публіцистичних творів та листів видатної української поетеси Лесі України, висловлювання про її творчість відомих письменників і дослідників та інші матеріали, в яких розповідається про її життєвий і творчий подвиг.
Творчість письменниці розглянуто на тлі найважливіших соціально-історичних подій епохи. Багато з документів, що містяться у книзі, свідчать про активну участь Лесі Українки у суспільно-політичному житті, про її близькість до революційного руху. В альбомі розповідається про зв’язки поетеси з представниками прогресивної літератури різних країн, про її внесок до скарбниці світової культури, про вшанування і увічнення пам’яті Лесі Українки.
Альбом містить сім розділів, кожен з яких побудовано за хронологічно-тематичним принципом.
Видання розраховано на вчителів-словесників, студентів-філологів, а також на широке коло поціновувачів творчості Лесі Українки.
