Єдина Країна! Единая Страна!

БІБЛІОТЕКА
ДВНЗ "Криворізький державний педагогічний університет"



Навігація
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

2016 (І півріччя)

Зустріч з Людмилою Похитун - берегинею історії рідного міста

    20 травня 2016 року о 12.00 у «Літературній вітальні» бібліотеки КДПУ відбулася зустріч з істориком-краєзнавцем, учасницею телевізійних проектів ТРК «Рудана» «Близькі подорожі», «На розі вулиць» Людмилою Афанасіївною Похитун.
   Людмила Афанасіївна бере активну участь у громадському житті нашого міста, зокрема в наукових слуханнях з питань перейменування вулиць та інших об’єктів міста Кривого Рогу, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.


   На зустрічі були присутні викладачі та студенти географічного й історичного факультетів, бібліотекарі, представники громадськості. Експонувалася книжкова виставка «Моє славетне Криворіжжя».


    Модератор зустрічі головний бібліограф Світлана Олегівна Кочерга представила гостю, розповіла про її життєвий шлях, наукові інтереси й громадську діяльність. Відтак передала слово Людмилі Афанасіївні.

    Дослідниця розповіла про свої наукові розвідки нової для історіографії Кривого Рогу теми – історії розподілу земель Криворіжжя. Основою досліджень Людмили Афанасіївна стали «Плани генерального межування» часів Російської імперії. У процесі написання – книга з цієї тематики, яка дістала робочу назву «Помещичьи усадьбы Криворожья».

    Л. А. Похитун розповіла про розподіл криворізьких поміщицьких маєтків і показала їх на мапі міста. Цікаво, що генеральне межування територій було зорієнтовано на природні об’єкти місцевості з метою запобігання територіальним суперечкам.
    Усього на Криворіжжі було сто шістдесят чотири земельних ділянки, розподілених між поміщиками та іншими землевласниками.

   Людмила Афанасіївна детально зупинилася на історії британських промисловців братів Юзів, які займалися видобутком залізної руди на Криворіжжі, на історії родини поміщиків Харіних і розповіла про зв’язки нашого краю з імператорською родиною Романових.
   На завершення зустрічі Л. А. Похитун відповіла на питання аудиторії, а Ганна Миколаївна Віняр, директор бібліотеки, доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук, виступила зі словом подяки гості.

 

Зустріч з Альбіною Денисовою - художником-декоратором і дизайнером

    28 квітня 2016 року у читальній залі суспільних наук відбулась зустріч з Альбіною Володимирівною Денисовою – художником-декоратором, дизайнером, продавцем-консультантом, адміністратором мережі магазинів «Ф∙арт».

    На заході були присутні студенти груп ДВП-13, ТПФ-14 та СП-15 (всього 53 особи).
    Модератори заходу бібліотекар І кат. Олена Володимирівна Шмалько та завідувач сектора Лариса Василівна Соколова познайомили присутніх зі сторінками біографії гості. Пані Альбіна здобула професійну художню освіту в училищі з розпису посуду у м. Слов’янськ і на художньо-графічному факультеті Криворізького державного педагогічного університету. Працювала художником-оформлювачем, вчителем у художній школі, а нині є адміністратором мережі магазинів «Фарт», де не тільки виконує обов’язки  продавця-консультанта, а й проводить числені мистецькі майстер-класи для дорослих і дітей міста.

    На питання О. В. Шмалько, яким саме митцем переважно відчуває себе гостя, пані Альбіна відповіла, що їй хотілося б вважати себе насамперед художником – творчою людиною, яка створює щось нове. Серед видів мистецтва, якими займається Альбіна Володимирівна – дизайн інтер’єрів, розпис одягу, тканин, свічок, скла та фарфору, образотворче та декоративно-прикладне мистецтво.
   Джерелом натхнення для себе художниця вважає спілкування з людьми, спостереження за життям, подорожі та, звісно, творчість своїх колег. Надзвичайно надихає пані Альбіну такий суто митецький спосіб спілкування з однодумцями, як масові виїзди на пленер. Так, у карпатському селі Ворохта мисткиню надзвичайно вразила народна культура святкового національного одягу, і тепер вона мріє створити власну вишиванку, спираючись на ці традиції.

    Альбіна Володимирівна розповіла про можливості заробітку на мистецькій ниві, та про цікаві знайомства з криворізькими та київськими колегами на Андріївському узвозі. Відтак запросила присутніх відвідати майстер-класи та зустрічі з художниками, які проводяться у мережі мистецьких магазинів «Ф∙арт».
    Історія створення цієї мережі, до речі, є дуже цікавою. У 2006 році виникла ідея відкриття криворізького магазину фарб – адже попит студентів та викладачів художньо-графічного факультету КДПУ на мистецькі товари значно перевищував майже неіснуючу у місті пропозицію. Спочатку асортимент новоствореного магазину було орієнтовано лише на художників-професіоналів; але згодом власники усвідомили, що у місті існує ще одна категорія споживачів мистецьких товарів, яка залишалася неохопленою асортиментом «Ф∙арту» – ті, хто вважає образотворче, декоративне чи прикладне мистецтво своїм хобі. Згодом у мережі магазинів – а це саме мережа – почали проводитися різноманітні навчальні майстер-класи, на яких усі бажаючі отримали можливість втілити свої творчі задуми. Ці заняття побудовано так, що майстер працює з кожним індивідуально, дорослі та діти самостійно обирають собі стиль своєї роботи та час занять. Ціна майстер-класу залежить від його тематики та кількості присутніх. Дуже приваблює відвідувачів атмосфера магазинів. Яскравий, надихаючий на творчість інтер’єр магазину, привітні та досвідчені консультанти, різноманітний асортимент креативних робіт – це складові успіхи цього культурно-мистецького, виставкового та торгівельного закладу.

    Модератор зустрічі бібліотекар І категорії О. В. Шмалько провела бліц-опитування гості, з якого ми дізналися про літературні уподобання майстрині, її життєве кредо, особисті захоплення.
    На закінчення зустрічі Альбіна Денисова відповіла на численні питання присутніх. Модератори побажали художниці натхнення та творчої наснаги і запропонувала переглянути експозицію творів з мережі магазинів «Ф∙арт».

Презентація роману Г. Д. Гусейнова "Одіссея Шкіпера і Чугайстра"

    27 квітня 2016 року у читальній залі гуманітарного корпусу відбулася чергова зустріч у Літературній вітальні. До бібліотеки завітав письменник і видавець Григорій Джамалович Гусейнов із презентацією свого нового твору «Одіссея Шкіпера і Чугайстра: окупаційний роман».

 

    На зустрічі були присутні доктори філологічних наук, професори Світлана Іванівна Ковпік, Вікторія Ігорівна Дмитренко; доктори філологічних наук Роман Анатолійович Козлов, Тетяна Ігорівна Вірченко; кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української та світової літератур Наталія Георгіївна Мельник; кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки та екології Василь Миколайович Савосько; кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Вікторія Валентинівна Іванова; кандидат філологічних наук, директор наукової бібліотеки Ганна Миколаївна Віняр, доцент кафедри української мови; бібліотекарі наукової бібліотеки Криворізького національного університету; студенти факультету української філології (всього 40 осіб).

 

    Модератор заходу, бібліотекар ІІ кат. Юлія Сергіївна Недоруба представила гостя й розповіла про твори Г. Д. Гусейнова, які експонувалися на книжковій виставці «Творчий доробок письменника Григорія Гусейнова» (26 джерел), що супроводжувала захід. Вона повідомила, що довгоочікуваний роман Григорія Джамаловича вирізняється поєднанням напруженого сюжету та краєзнавчих мотивів. Нова книжка засвідчує відому істину, що жити ізольовано від світу, охопленого війною, не вдається нікому. Це драматична, з елементами фантастики історія двох юнаків та собаки, на ім’я Чугайстер, що розгортається у степовому українському місті в часи німецької окупації. Але при цьому перед нами – річ дуже рідкісна для української літератури: роман про Другу світову війну, зосереджений не на ідеологічних вимірах, а на бутті окремої людини у воєнних умовах.


    Григорій Джамалович привітав присутніх і подякував за інтерес до своєї творчості. На думку письменника, читач є головним критиком літературного твору: реакція публіки необхідна будь-якому автору як для натхнення, так і для вдосконалення свого хисту.

    Свою розповідь про новий роман Григорій Джамалович розпочав зі слів про те, що тема війни – основна у цьому творі – є дуже болісною для нього та його родини. Відтак детально розповів про історію створення роману, як розпочалась у канадському місті Торонто, і зауважив, що сюжет книжки було побудовано навколо любовної лінії, яка стала відправною точкою для багатьох інших аспектів фабули роману.


    Кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та світової літератур Наталія Георгіївна Мельник розповіла, що «Одіссея Шкіпера і Чугайстра» – дуже близька й зрозуміла для неї книга. Вона підкреслила оригінальність форми викладу та жанру цього твору, зауваживши, що такі книги наближають українську літературу до європейської, виходячи за рамки колоніальної літератури соціалістичного реалізму, руйнуючи її шаблони та долаючи заідеологізованість. У романі відсутні жорсткі обмеження розвитку сюжету, основані на одновимірній ідеологічній позиції персонажів та інших маркерах, притаманних літературам тоталітарних суспільств. Натомість в «Одіссеї…» відчувається позиція автора – справжнього письменника-документаліста і внутрішньо вільної людини, яка відповідально ставиться до реалій життя; а героїв твору зображено такими, якими є реальні люди – хоча, звичайно, і не без необхідного для художнього твору певного ступеня типізації.
    Наталія Георгіївна відзначила чотири особливості роману, які вирізняють його серед інших художніх творів. Це – оригінальна форма викладу, візуальна насиченість тексту, яка дозволяє легко уявити все, що відбувається у творі, авторська іронія та глибока філософічність тексту. На закінчення свого виступу пані Мельник поділилася низкою влучних афоризмів, якими щедро пересипані сторінки «Одіссеї…».
    Професор Вікторія Ігорівна Дмитренко визначила жанр нового твору як роман потоку свідомості. «Одіссея…» захопила Вікторію Ігорівну, адже деякий час їй і самій  довелося жити на окупованому Сході. Сюжет роману легко спроектувати на нинішню ситуацію в країні; на сторінках гостро відчувається гірка правда життя. Твір проникнутий любов’ю до України, і дає відповідь на багато питань про дерадянизацію, які гостро постали сьогодні перед усім українським суспільством.
    Доктор філологічних наук, професор Світлана Іванівна Ковпік відзначила високий рівень художності твору, захоплено відгукнулась про вжиті письменником епітети та порівняння. Назва твору одразу зацікавлює читача, а назви розділів інтригують – адже кожен з них являє собою проблемне, філософське питання, на яке хочеться знайти відповідь у тексті. Світлана Іванівна згадала розповіді своєї бабусі, яка жила в окупації, і зауважила, що багато моментів з її спогадів перегукуються з новим твором Г. Д. Гусейнова – а отже, цей твір буде цікавим для читачів різних вікових категорій. Багато думок з «Одіссеї…» можна розібрати на цитати; а елементи пригодницького роману, еклектичний текст та багатоаспектність проблематики роблять твір надзвичайно цікавим для літературознавчого аналізу. Наприкінці свого виступу Світлана Іванівна подякувала Григорію Джамаловичу за його творчість.
    Доктор філологічних наук Тетяна Ігорівна Вірченко відзначила, що автор «Одіссеї…» вдало поєднує у своєму творчому стилі багатий життєвий досвід і досконале володіння словом. Художні образи роману впливають на свідомість читача, породжуючи в уяві низку асоціацій, а відтак – і нові образи; це свідчить про високу художність твору. Тетяна Ігорівна подякувала автору за неймовірні художні деталі роману, візуальні образи, натхнені текстом. Завершуючи свій виступ, вона поставила Григорію Джамаловичу питання: чи задоволений він тим, що пишуть про нього літературні критики, чи не оминули вони увагою певних важливих аспектів його творчості? Г. Д. Гусейнов схвально відгукнувся про критику своєї діяльності в царині красного письменства і зауважив, що іноді літературні критики можуть побачити те, чого навіть сам автор не помічає у своїх творах.
    Наостанок Григорій Джамалович відзначив, що закінчив «Одіссею…» ще до початку війни на Сході країни і тепер помічає, як сильно реалії дійсності перегукуються з його твором – адже людська природа під час війни завжди однакова. Але закінчив свій виступ письменник все ж на позитивній ноті – він нагадав присутнім про велику силу кохання, яке може стати для людини рятівним колом навіть у найскладніших життєвих обставинах.

    Наприкінці зустрічі Г. Д. Гусейнов поспілкувався і сфотографувався з усіма бажаючими.

Доторкнутись до глибинних струн душі (зустріч з поетесою Іриною Кохан)

    25 квітня 2016 р. "Літературна вітальня" Криворізького державного педагогічного університету знов відчинила для вас свої двері для зустрічі з прекрасним словом поезії. На цей раз до вітальні була запрошена поетеса Ірина Гончаренко (творчий псевдонім Ірина Кохан), яка мешкає в селищі Широке. Саме на родючій землі Дніпропетровщини стрімко спалахнуло світило – поетична зірка Ірини Кохан. На заході були присутні студенти факультету української філології та студенти психолого-педагогічного факультету, директор наукової бібліотеки Ганна Миколаївна Віняр, кандидат педагогічних наук,  старший викладач кафедри теорії і практики початкової освіти Іванна Вікторівна Размолодчикова, заступник декана з наукової роботи психолого-педагогічного факультету, кандидат філологічних наук, доцент Ірина Володимирівна Онищенко та бібліотекарі.

  

    Модератор зустрічі, редактор І кат. читальної зали гуманітарного корпусу Оксана В’ячеславівна Присяжна розповіла присутнім про життєвий і творчий шлях пані Ірини, повідомивши, що вона народилася, виросла, закінчила школу в селищі Широке, має чудову сім’ю, гарну доньку.  Ще малою дівчинкою її полонило поетичне слово. Дуже любила вірші Лесі Українки, Максима Рильського. Саме в шкільні роки з’явилися перші змістовні поетичні рядки. А в серці, напевно, жила мрія, що прийде час і вона буде писати такі ж гарні вірші, як і її улюблені автори.
    Оксана Присяжна розповіла присутнім, що в місті Хмельницькому вийшла перша збірка поетичних творів Ірини Гончаренко «Чорнобривці в мами на подвір’ї», на сторінках якої авторвідкриває читачеві найпотаємніші струни своєї душі, ділиться вмінням бачити незвичайне у буденних речах.
    Далі модератор зустрічі надала слово нашій шановній гості. Ірина Кохан зауважила, що, попри те, що вона за фахом – хімік, все її життя пов’язане з поезією, через яку вона висловлює свої почуття, описує та розповідає всьому світу про красу рідного краю, довколишньої природи. Ірина Гончаренко представила свою поетичну збірку, яку було видано в м. Хмельницький. Ірина Кохан розповіла, що основними творчими напрямками в її творчості є пейзажна та інтимна лірика, в якої автор розповідає про свої особисті почуття або почуття ліричного героя. Поезія Ірини Гончаренко – це майстерне переплетіння почуттів і краси рідного краю.


    А далі лунала прониклива та чуттєва поезія, яка нікого не залишила байдужим. Присутніх особливо вразив вірш «Мій», який поетеса присвятила своєму чоловікові.
Ірина Гончаренко розповіла, що вона також друкувались на шпальтах газет «Вісник», «Слово правди» (Володимир-Волинський), Всеукраїнської літературної газети «Гарний настрій» (м. Рівне), журналів «Дніпро» (м. Київ), «Борисфен» (м. Дніпропетровськ), «Чорнильна Хвиля» й навіть у дитячому журнальчику «Маленька фея і сім гномів». Твори пані Ірини увійшли до альманахів «Вінтаж-1», «Вінтаж-2», «За чашкою кави», «100 творів, які потрібно прочитати», колективної збірки поезій «Новорічні вогники» та багатьох інших.

    Ознайомитися з творчістю Ірини Кохан можна й на сайті «Клуб Поезії». А зовсім нещодавно здійснилася, нарешті, заповітна мрія Ірини – вийшла друком її перша поетична збірка «Чорнобривці в мами на подвір’ї», презентація якої відбулася 15 березня в приміщенні районної бібліотеки під час вечора-зустрічі «Я тільки там бажаю жити і творити, де виросла душа моя». Присутні мали змогу доторкнутися до неповторної самобутньої творчості широківської поетеси. Звучала поезія в її виконанні, лунали пісні на її слова, які поклав на музику композитор Микола Шевченко з м. Бориспіль, а на адресу Ірини Олександрівни сипалося безліч запитань: як почала писати й коли; про перший поетичний твір; звідки черпає мотиви та наснагу до своєї улюбленої справи; чому інколи пише під псевдонімом; творчі плани на майбутнє, та багато інших.

    Цей захід для його учасників став вечором справжніх відкриттів: присутні дізналися про Ірину Гончаренко не тільки як автора вже чотирьох пісень, а й про її вдалі спроби реалізувати себе ще й через прозу, зокрема через дитячі казочки, в яких головними героями виступають реальні дітки. Пробою пера в цьому жанрі стала «Казка про Хороброго Лицаря», написана для 5-річного хлопчика Дмитрика. Сподіваємося, що незабаром матимемо змогу познайомитися з цікавими казочками авторки в дитячих журналах України. До речі, на сьогодні для Ірини Олександрівни це першочерговий план дій: трохи відійти від написання поезій й упритул приступити до такої цікавої роботи для дитячої аудиторії.

    В анотації до збірки зазначено, що поезія Ірини Гончаренко – це майстерне переплетіння почуттів і краси рідного краю. На сторінках книги автор відкриває читачеві найпотаємніші струни своєї душі, ділиться вмінням бачити незвичайне у буденних речах. Тож запрошуємо усіх бажаючих ознайомитися з творчістю широківської поетеси, прочитавши її збірку, яка відтепер зберігається в фонді краєзнавчого сектору районної бібліотеки.

Дослідник криворізької старовини (зустріч з О. О. Мельником)

    22 квітня 2016 року в читальній залі головного корпусу відбулась зустріч із відомим істориком Криворіжжя, археологом, заступником директора з наукової роботи Криворізького історико-краєзнавчого музею, автором низки книг із історії Криворіжжя Олександром Олександровичем Мельником.

    На зустрічі були присутні декан історичного факультету, кандидат історичних наук Андрій Валерійович Тарасов, декан географічного факультету, кандидат географічних наук Сергій Валерійович Ярков, викладачі історичного факультету, кандидати історичних наук Наталія Анатоліївна Печеніна та Надія Миколаївна Товстоляк, студенти факультетів початкового навчання, іноземних мов та української філології, історичного та географічного факультетів (всього 90 осіб). Експонувалась книжкова виставка «Олександр Мельник – людина енциклопедичних знань, відкривач і хранитель вікової мудрості…».

 

    Модератор зустрічі, бібліотекар І категорії Олена Володимирівна Кулаковська розповіла про творчу та професійну діяльність гостя, світ його захоплень, наукові та літературні праці, найвизначнішою серед яких є фундаментальна енциклопедія Криворіжжя.

    Олександр Олександрович познайомив присутніх із новими краєзнавчими даними щодо дати заснування Кривого Рогу, розповів про свою нову книгу «Літочислення Кривого Рогу», в якій наводить цінні історичні матеріали, що стосуються літочислення міста. На підставі аналізу археологічних, картографічних, писемних джерел та даних історичної та краєзнавчої літератури автор зробив висновок про те, що поселення (зимівник) Кривий Ріг міг виникнути не пізніше 1730 року. Крім цього, у роботі піддано критичному розбору розклад поштових станцій від 27 квітня 1775 року, на підставі якого в 1973-1974 роках встановили попередню дату заснування міста.

    О. О. Мельник детально зупинився на історії дискусії про дату заснування Кривого Рогу. Важливою перепоною на шляху до встановлення істини щодо цього питання завжди була нестача документальних доказів, їх розрізненість та певні сумніви щодо історичної достовірності деяких з них. Але одне можна сказати напевно – місто Кривий Ріг виникло значно раніше офіційно визнаної дати свого заснування. Про це свідчить, зокрема, датування предметів із низки поховань на території старого міста, а також дані старовинних картографічних видань. Щодо найбільш вірогідного засновника Кривого Рогу, пан Олександр дотримується думки про те, що ним був сучасник та бойовий товариш гетьмана Сагайдачного – Іван Ріг, отаман війська Запорізького.


    Олександр Олександрович розповів про нещодавнє археологічне відкриття – у сквері на вул. Леніна, на місці, де раніше був встановлений пам'ятник Леніну, археологи виявили фундамент храму ХІХ століття. Демонтована статуя вождя знаходилась там, де колись було розташовано вівтарну частину храму.

    Краєзнавець поділився з присутніми доброю новиною – у Кривому Розі незабаром буде створено новий історико-краєзнавчий музей під відкритим небом. Серед експонатів заплановано представити артефакти з унікальних святилищ Криворіжжя, аналогів яких немає у світі. Наш край є надзвичайно багатим на стародавні культові споруди, серед яких присутні всі типи святилищ, які використовували для поклоніння своїм богам наші пращури. Олександр Олександрович детально зупинився на кожній з цих археологічних знахідок, поділившись цікавими відомостями про стародавні традиції відправлення релігійних культів. Розповів він і про те, що у майбутньому криворізькому музеї буде експоновано моделі курганів як рукотворних архітектурних споруд, які дозволять відвідувачам детально ознайомитися зі структурою та особливостями курганних поховань.

    На завершення зустрічі пан Олександр відповів на питання аудиторії та сфотографувався на пам'ять з усіма бажаючими.

Зустріч з архітектором В. М. Бакальцевим

    18 березня 2016 р. у читальному залі суспільних наук відбулась зустріч із знаним криворізьким архітектором, одним з авторів герба міста В. М. Бакальцевим.
    На зустрічі були присутні студенти ІІ курсу історичного та І курсу фізико-математичного факультетів, кандидат історичних наук, доцент Н. А. Печеніна, бібліотекарі (всього 30 осіб). Експонувалась тематична виставка "Моє славетне Криворіжжя".


     Модератор зустрічі, завідувач сектора бібліотеки Лілія Олександрівна Крученко представила гостя та ознайомила присутніх з його біографією та творчою діяльністю. Відтак надала слово пану Володимиру.

     В. М. Бакальцев продемонстрував добірку слайдів зі своїми роботами, та розповів, що він є щасливою людиною, оскільки займається улюбленою справою – архітектурою та художньо-оформлювальною діяльністю. Приємним сюрпризом для гостей заходу стало виконання архітектором пісень власного авторства, серед яких була і пісня про олівець – основний інструмент архітекторського мистецтва.


     Володимир Миколайович розповів, що наприкінці минулого століття була можливість створення Криворізької області, представив проект можливого адміністративного устрою такого регіону. Цікаво, що ця область могла би відтворити контури Криворізького басейну – всі її потенційні райони мали б власні поклади залізної руди.

     Після цього архітектор продемонстрував власні проекти будівель у Центрально-Міському та Дзержинському районах – зокрема, проекти комплексу навколо міської ради, зупинкового комплексу на майдані Визволення, будівель на кільці 95-го кварталу.
Пан Володимир розповів про тонкощі творчого процесу архітектора, про свою роботу у якості головного художника міста, та про специфіку створення зовнішньої реклами для міського середовища.
      І знову – авторська пісня. Ліричні рядки про стародавні криворізькі дуби, викорчувані німцями під час Другої світової війни, не залишили байдужими нікого з присутніх. Ця пісня передувала розповіді про історію створення герба Кривого Рогу, важливим елементом якого є зображення листків дубу. Розробка герба почалася двадцять років тому; на конкурс було надіслано кілька сотень робіт. Були серед них і аматорські малюнки, і дійсно якісні художні твори. Після проведення системного аналізу кращих конкурсних робіт та гербів багатьох промислових міст, вивчення сучасної і стародавньої геральдичної символіки, творці герба отримали пропозицію від львівських колег – вони запропонували використати козацький пороховий ріг у якості одного з головних елементів майбутнього символу міста.


     Робота над створенням герба тривала близько двох років. Його остаточну, сучасну версію було затверджено рішенням сесії міської ради лише 20 травня 1998 року.
     На закінчення зустрічі Володимир Миколайович розповів про свою пісенну та поетичну творчість, про написання пісень на вірші інших авторів та про те, як можна дібрати різні мелодії для різних віршованих рядків, створюючи різні пісні з різними настроями.
      Після завершення заходу – неформальне спілкування і фото на пам’ять.

Навігація
Відкритий доступ

Copyright MyCorp © 2017