Єдина Країна! Единая Страна!

БІБЛІОТЕКА
ДВНЗ "Криворізький державний педагогічний університет"



Навігація
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

2016 (ІІ півріччя). Ч. ІІ.

Презентація збірки Володимира Тимчука "Вогнити! Вижити! Перемогти!"

14 грудня 2016 року в «Літературній вітальні» відбулася зустріч із львівським поетом і громадським діячем, підполковником Володимиром Тимчуком, який презентував свою збірку поезій і перекладів на військову тематику «Вогнити! Вижити! Перемогти!».


На зустрічі були присутні кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Світлана Миколаївна Щербина, аспірантка кафедри філософії Анастасія Степанівна Шпильова, студенти фізико-математичного факультету, факультетів іноземних мов, української філології, бібліотекарі.


Модератор заходу, доцент кафедри української мови, директор бібліотеки Ганна Миколаївна Віняр розповіла, що в поточному році пан Володимир став лауреатом премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва; а нова збірка поезій і перекладів, яка дістала назву «Вогнити! Вижити! Перемогти!», – вже сьома у творчому доробку поета. Відтак запросила гостя до слова.


Володимир Тимчук розпочав зустріч з мультимедійної презентації на тему «Українська військовість у ХХ столітті: державницькі, націєтворчі, історіософські і людські виміри». Наукові розвідки з цього питання надихнули поета на створення нової збірки, яка стала спробою творчого переосмислення національного мілітарного дискурсу України.

 

На заході пролунали поетичні твори пана Володимира – вірш, присвячений подіям березня 2014 року, коли було анексовано Крим; твір пам’яті загиблого у грудні 2014 року бойового побратима; вірш, у якому автор віддав шану самовідданій діяльності українських волонтерів.
У творчому доробку В. Тимчука – чимало перекладів. Серед них вирізняються твори англійських військових поетів часів Першої світової війни, зокрема «Гімн загиблій молодості» Вілфреда Оуена. Такі поезії перекладаються українською вперше – адже за радянських часів розповсюдження творів подібної тематики було значно обмеженим.
Дві добірки перекладів В. Тимчука опубліковано в журналі «Всесвіт», ще з однією шанувальники поетичного слова можуть ознайомитися у відомому літературно-культурологічному часописі «Кур’єр Кривбасу».
Прочитав пан Володимир і зовсім новий вірш власного авторства – поезію, присвячену Станіславу Ліщинському, уродженцю Кривого Рогу, який загинув під час виконання військового обов’язку та був нагороджений посмертно.

На закінчення зустрічі В. Тимчук відповів на запитання аудиторії й подарував автору найкращого запитання нову збірку зі своїм автографом.

Не залишилася без подарунка від автора й бібліотека Криворізького державного педагогічного університету – книга «Вогнити! Вижити! Перемогти!» стала цінним поповненням фонду книгозбірні нашого вишу.


 
 

Після закінчення зустрічі – фото на пам'ять.

Презентація збірки Олени Гусейнової "Супергерої"

7 грудня 2016 р. в «Літературній вітальні» відбулася зустріч із представником сучасної медитаційної поезії Оленою Гусейновою. На заході були присутні помічник ректора КДПУ, канд. філолог. наук М. В. Варданян; декан факультету української філології, канд. філолог. наук Л. М. Семененко; завідувач кафедри української та світової літератур, канд. філолог. наук Н. Г. Мельник; професор кафедри української та світової літератур, доктор філолог. наук В. І. Дмитренко; професор кафедри російської філології та зарубіжної літератури, доктор філолог. наук Р. А. Козлов; доцент кафедри всесвітньої історії, канд. істор. наук Т. Ф. Мак; доцент кафедри загальної та вікової психології, канд. психолог. наук О. О. Халік; канд. філолог. наук, доценти кафедри української та світової літератур Н. В. Яременко та С. В. Щербак; студенти факультету української філології, а також історичного, психолого-педагогічного факультетів, бібліотекарі міської дитячої ЦБС і Криворізького національного університету (близько 100 осіб).

Олена Григорівна Гусейнова народилася 26 вересня 1979 р. в м. Помічна Кіровоградської області. Дитинство, шкільні й студентські роки пройшли в Кривому Розі. Згодом закінчила магістеріум і аспірантуру в Києво-Могилянській академії. Пані Олена є лауреаткою літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2005) та Всеукраїнської літературної премії ім. В. Симоненка «За кращу першу поетичну збірку» (2012), авторкою книги «Відкритий Райдер» (2012). Її вірші друкувалися в часописах «Сучасність», «Антології одинадцяти поеток Ми і Вона», антології нової української поезії Анети Камінської «Дольки помаранча» та поетичної антології «Степ. Step», перекладалися словацькою, чеською, англійською, російською та польською мовами. Пані Олена є авторкою текстів пісень та співавторкою музично-перформативних проектів, а також співпрацює з композиторкою Танею Ша (Шамшетдіновою) та етно-лаунж проектом «Shopping Hour».

            
На початку зустрічі поетку представила модератор Наталя Дьоміна, яка розповіла, що збірка україномовних поезій «Супергерої» створена на основі американських коміксів і складається з 4 поетичних циклів: «Спайдермен», «Росомаха», «Готем-Сіті», «Криптоніт». Пані Наталя охарактеризувала жанр книги як медитативний постмодернізм і повідомила присутнім, що наприкінці зустрічі Олена Гусейнова відповість на всі запитання та визначить найкраще, за яке його автор отримає в подарунок книгу «Супергерої». І це буде матеріальним втіленням (друкована книга) нематеріального (її змістовна складова). Модератор  зустрічі повідомила, що в книзі йде мова про різних супергероїв від античності до сьогодення, а також про їхню боротьбу з тоталітаризмом у єдиному просторі. Далі Наталя Дьоміна надала слово Олені Гусейновій. Вона розповіла, що у своїй поетичній  творчості надає перевагу верлібру. Книга «Супергерої» є спробою визначити поняття «суперсили», яке втілюється в різноманітних значеннях та ситуаціях. Її ідея з’явилася у 2011 р. і знайшла своє логічне продовження після революції Гідності та початку воєнних дій на Сході країни. Відчуття тотальної безвиході підштовхнуло до створення поезій, у яких кожен наступний вірш є продовженням попереднього, місточком, який з’єднує минуле, сучасне й майбутнє.  Усе, що сьогодні зможе врятувати світ, – це супергерої з різними суперможливостями в єдиному просторі. У ролі супергероїв виступають звичайні люди з надзвичайними здібностями. Супермен, який врятувався з Криптону, Бетмен та його супротивник Джокер, Росомаха – один з Х-менів, Спайдермен – усі вони є серед нас. Це світ, де суперсили існують та є реалізованими. Тож ця книга – справжня знахідка для всіх фанатів супергероїв. Авторка пообіцяла продовження цього проекту, темою якого стане актуальна сьогодні проблема переселенців та ставлення до них у чужих містах.
Олена Гусейнова зупинилася на яскравому оформленні книжки, виконаному в неонових кольорах. Авторами та виконавцями цього стильного графічного дизайну є митці творчої майстерні «Аґрафка» Романа Романишин та Андрій Лесів. Пані Олена підкреслила, що «Супергерої» неможливі без візуального контексту, який несе не тільки естетичне навантаження, але є й потужним засобом впливу поетичних образів на читача.
Наприкінці зустрічі пані Олена відповіла на запитання читацької аудиторії. Наталія Мельник подякувала авторці та поцікавилася, хто є для неї уособленням супергероя в українській культурі. На що пані Олена відповіла, що таким супергероєм для неї є Григорій Сковорода, який уособлює високу освіченість, іронічність та аскетизм справжнього філософа.  Роман Козлов запитав у гості, чим для неї є інші міста, бо Київ сприймається нею, перш за все, як місцевість, а Кривий Ріг – символізують люди, які тут живуть. Олена Гусейнова пояснила, що тема міста в житті окремої людини є для неї надзвичайно важливою; основою для такого сприйняття  стало її рідне містечко Помічна. Не оминула своєю увагою пані Олена й такі міста як Львів,Ромни, Гянджа (у минулому Кіровобад, Азербайджан), які є особливо значущими в її житті.

Коміксна традиція, яка є лейтмотивом книги «Супергерої» виконує важливе соціальне замовлення – бачити в іншому себе, що є основою сучасноїкультури гуманізму.

 

Зустріч з Н. Р. Романець

28 листопада 2016 року в «Літературній вітальні» відбулася зустріч з доктором історичних наук, професором кафедри історії України та правознавства Наталею Радомирівною Романець. Захід було присвячено вшануванню пам’яті жертв Голодомору.

На заході були присутні помічник ректора, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри змісту і методики початкового навчання Марина Володимирівна Варданян, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Тетяна Федорівна Мак, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Олена Віталіївна Мішалова, студенти природничого, географічного й історичного факультетів, студенти факультету української філології, бібліотекарі (усього – 95 осіб).
 

На заході експонувалися виставка «Голодомор. Геноцид. Пам’ятаємо» (57 джерел) та виставка основних наукових праць Н. Р. Романець.


Модераторами заходу виступили заступник директора бібліотеки Олена Миколаївна Кравченко, завідувач відділу обслуговування Олена Миколаївна Грамм  та  головний бібліотекар Людмила Петрівна Абдула, яка привітала присутніх і надала слово Н. Р. Романець.


Наталя Радомирівна зауважила, що сьогодні ставлення до трагедії Голодомору є справжнім показником українськості, мірилом зацікавленості державних діячів у збереженні національної ідентичності. Ще у 2013 року, до Революції Гідності, влада відверто не підтримувала дослідження Голодомору, намагалася закрити архіви, чинила перепони науковцям, які вивчали цю тему.
Радянська історіографія називала вбивчий голод «продовольчими труднощами», звинувачувала у смертях людей «шкідників», перетворюючи трагедію на інструмент власної пропаганди. Широко вживався популістський штамп «чутки про голод», у розповсюдженні яких звинувачували ворогів радянської влади. Уряд блокував голодуючі регіони; з 22 січня 1933 р. здійснював фільтрацію селян – «злісних контрреволюціонерів» ув’язнювали в концтаборах, «куркулів» виселяли до Казахстану, з господарств тих, хто погоджувався, створювали колгоспи.
Навіть на Заході ця тема замовчувалася в наукових дослідженнях до 80-х років ХХ століття. СРСР багато робив для дискредитації української діаспори в очах західних інтелектуалів, і чимало з них щиро вірили радянській пропаганді. Лише в 1990 році Інститутом історії партії при ЦК Компартії України було видано революційну для того часу збірку «Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів». Це нарешті дозволило науковцям оперувати терміном «голод» і досліджувати цей історичний період саме в такому контексті.
 

Наталя Радомирівна розповіла присутнім про експоновану на виставці книгу Ю. Мицика «Український голокост 1932–1933. Свідчення тих, хто вижив», про власну монографію (у співавторстві з В. Іваненком) «Дніпропетровщина і "великий перелом" на селі кінця 1920 – початку 30-х років». Науковець зауважила, що поширені серед її колег уявлення про повстання голодних селян не відповідають дійсності – знесилене селянство, фізично позбавлене потенційних ватажків, було здатне лише на поодинокі відчайдушні спроби захоплення сховищ продовольства.
Велику зацікавленість присутніх викликала розповідь Наталі Радомирівни про мартиролог Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні – адже кожен з тих, чию родину не оминув жах голодної смерті, може знайти імена своїх рідних у цих скорботних списках.
 

Наприкінці зустрічі Н. Романець зачитала низку документів з архіву, які яскраво проілюстрували радянські методи хлібозаготівель.
Тема заходу не залишила байдужим жодного з присутніх, і після закінчення зустрічі науковець відповіла на численні запитання аудиторії.

 Зустріч з Тетяною Кошель

22 листопада 2016 року в «Літературній вітальні» відбулася зустріч із криворізькою поетесою Тетяною Олександрівною Кошель. Під час зустрічі експонувалася книжкова виставка «Літературна скарбниця Криворіжжя», на якій можна було ознайомитися з творами криворізьких авторів. На зустріч були запрошені студенти факультету іноземних мов, бібліотекарі, поціновувачі поетичного слова (64 особи). Модератори зустрічі провідний бібліограф Є. О. Лімонова й бібліотекар ІІ категорії Т. В. Ковальова представили гостю та надали їй слово.

Тетяна Олександрівна розповіла присутнім про свою родину, перші спроби пера в літературній студії «Пошук», керівником якої багато років був талановитий педагог і письменник Борис Іванович Жуковський, про навчання на факультеті початкових класів Криворізького державного педагогічного університету. Пані Тетяна поділилася спогадами  про своє дитинство, ті щасливі роки, коли вона почала писати вірші. Батько Тетяни – Олександр Андрійович – помітив здібності дівчинки й порекомендував їй відвідувати літературну студію. Керівник студії Жуковський привчав своїх вихованців – молодих літераторів – мислити малими поетичними формами, так званими замальовками, яких у авторки з тих часів збереглося дуже багато.
У 1993 р. Тетяна Кошель разом із криворізькою поетесою Тетяною Меліховою видала збірку поезій «Двойное отражение», в якій вона поділилася своїми юнацькими хвилюваннями та потаємними мріями. Збірка «Час растущей луны» – перша самостійна книга талановитої поетеси, в якій представлені цикли поезій різних років. Ця книга – своєрідний підсумок життєвого й творчого шляху авторки.
Далі лунала чуттєва поезія про найрідніших людей: маму, чоловіка, сина, брата й сестру.

 

Шановна гостя розповіла про свою роботу вчителькою початкових класів у Криворізькому науково-металургійному ліцеї № 16, активну участь у мистецько-літературному житті Криворіжжя (публікації в газетах «Днепровская правда», «Прапор юності», «Червоний гірник», «Металлург», альманасі «Саксагань», колективних збірках «Карачуны», «Стежина», виступи на традиційному міському літературному заході «Руді тексти» тощо). Свого часу пані Тетяна була активним членом літературної студії в молодіжному центрі «Сплав» та міському літоб’єднанні «Рудана».
Серед своїх найулюбленіших письменників Тетяна Олександрівна виокремлює Ліну Костенко, яка для неї є взірцем поетичного слова.  На запитання директора бібліотеки Г. М. Віняр щодо дитячої поезії, гостя відповіла, що вона не пише віршів для дітей, бо ставиться до них як до дорослих людей і вважає, що з ними потрібно говорити серйозно. Таке ставлення до них дуже допомагає поетесі бути вимогливим та справедливим членом журі літературного конкурсу для старшокласників «Проба пера», де юні криворіжці роблять свої перші кроки в поезії.

 


У залі тиша, знову лунає поезія…Теми кохання, природи, плинності часу дуже близькі пані Тетяні й вона залюбки ділиться своїми думками з зачарованою аудиторією. У планах поетеси – вчити дітей, писати вірші, відчуваючи смак і радість життя. Наприкінці зустрічі численні шанувальники таланту щиро дякували Тетяні Олександрівні за зворушливу зустріч з чарівним словом поезії.

                    Зустріч з Дмитром Щербиною

22 листопада 2016 року в «Літературній вітальні» відбулася чергова зустріч із представником криворізького літературного товариства. До бібліотеки завітав перекладач, поет, літературознавець, – а нині ще й студент-заочник факультету української філології – Дмитро Щербина.
 

На заході були присутні кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і практики початкової освіти Іванна Вікторівна Размолодчикова, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української мови Світлана Андріївна Бузько, студенти психолого-педагогічного факультету та факультету української філології.
 

Модератори зустрічі, редактор бібліотеки Оксана В’ячеславівна Присяжна і бібліотекар Олена Едуардівна Бугрій познайомили присутніх із життєвим і творчим шляхом гостя. Пан Дмитро ще в шкільні роки захопився перекладацьким мистецтвом, але професійно почав займатися перекладами у 2007 році, а у 2008 – відкрив у собі й талант дитячого поета.
 


Основним принципом перекладацької діяльності Д. В. Щербини є дбайливе збереження не лише букви, а й духу оригінальних творів. Змалку захопившись білоруською літературою, він зробив численні переклади поетичних творів майстрів красного письменства з Білорусі. Серед них – Сергій Законников, з його пронизливою поезією «Бережи себе, Україно!», присвяченою нашій Батьківщині, та Інна Снарська, чий україномовний вірш «Синам» пан Дмитро переклав білоруською.
У виконанні студентів на зустрічі лунали оригінальні тексти поетичних творів, які перекладав пан Дмитро, і їх переклади – в авторському виконанні.
 

 

 

Особливу увагу Дмитро Щербина приділяє перекладам поезій Ліни Василівни Костенко. Надзвичайно захоплений її творчістю, він намагається дбайливо зберегти й передати білоруською дух віршів видатної української поетеси. Серед інших українських поетів, вірші яких переклав для білоруських читачів Д. Щербина, – Дмитро Павличко, Володимир Сосюра, Павло Тичина.
У відповідь на питання про найвизначніших, на його думку, білоруських поетів, пан Дмитро згадав імена Янки Купали, Якуба Коласа та Максима Богдановича. Білоруською мовою перекладач зацікавився ще змалку – слухав радіопередачі, читав дитячі книжки в шкільній бібліотеці; а у 2000-х роках познайомився і з творами сучасних білоруських авторів, почав перекладати білоруську поезію. На думку Д. Щербини, в перекладі важливо зберігати особливості авторської рими – тому деякі з його поетичних перекладів ще не закінчено. Виявляється, що перекладати вірші на споріднену з оригінальною мову не завжди легко – важливо відчувати стилістичні й семантичні нюанси вживання слів, брати до уваги поширеність певних лексичних одиниць у мовах, з якими працює перекладач.
 


Наприкінці зустрічі модератори познайомили присутніх з дитячими творами гостя, опублікованими в журналі «Малятко». Веселі віршики та кумедні загадки, що їх створив для дітей пан Дмитро, стали позитивним завершальним акордом чергової цікавої зустрічі в «Літературній вітальні».

 

Захід пам'яті Віри Бабенко

14 листопада 2016 року в читальній залі головного корпусу відбувся захід, присвячений пам’яті видатної уродженки Криворіжжя Віри Бабенко (на відзначення річниці постання Директорії Української Народної Республіки).
Ініціаторами зустрічі виступили голова правління ВГО «Діаспора чеченського народу» Салман Аюбович Садаєв, голова криворізького осередку чеченської діаспори Сергій Курбанович Ісаєв, голова правління ГО «Українська Ініціатива» Юрій Анатолійович Косенко, письменник, видавець, редактор літературного журналу «Кур’єр Кривбасу» Григорій Джамалович Гусейнов, старший науковий співробітник Криворізького міського історико-краєзнавчого музею Андрій Євгенович Чубенко.
На заході були присутні доктор історичних наук, професор кафедри історії України та правознавства Наталя Радомирівна Романець, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Тетяна Федорівна Мак, кандидат історичних наук, доцент, в. о. завідувача кафедри історії України та правознавства Наталія Анатоліївна Печеніна, завідувач Центральною бібліотекою КЗК «Міська бібліотека для дорослих» м. Кривого Рогу Валентина Василівна Косих, бібліотекарі КДПУ, студенти історичного факультету та української філології.
На заході експонувалася тематична виставка «УНР: уроки державотворення» (37 джерел), яку підготували головний бібліограф С. О. Кочерга та завідувач сектора Л. О. Крученко.
 

Модератор заходу, доцент кафедри української мови, директор бібліотеки Ганна Миколаївна Віняр привітала присутніх і надала слово учасникам зустрічі.


 


С. А. Садаєв розповів про досвід проведення активістами чеченської діаспори культурно-просвітницького заходу, присвяченого видатному криворіжцю – Панасу Феденку, чиєю ученицею була Віра Бабенко. Представники чеченського народу щиро вболівають за відродження історичної справедливості та відновлення історичної пам’яті українського народу, прагнуть донести історичну правду до прийдешніх поколінь українців.
С. К. Ісаєв від імені чеченської діаспори привітав студентів історичного факультету й висловив сподівання на їхню майбутню плідну працю заради відновлення та зміцнення національної ідентичності молодих криворіжців. Сергій Курбанович схвально відгукнувся про нещодавню декомунізацію топонімів Кривого Рогу; нагадав, імена яких катів українського народу донедавна носили вулиці й площі міста. Він запевнив присутніх, що представники чеченської громади будуть і надалі сприяти відновленню національної ідентичності мешканців нашого міста. Наприкінці свого виступу пан Ісаєв зачитав вітального листа від Андрія Іванця – історика, координатора ГО «Таврійська гуманітарна платформа».
Ю. А. Косенко розповів про життєвий шлях нашої героїчної співвітчизниці – зв'язкової Катеринославського повстанкому Віри Бабенко. Віра Лук'янівна народилася наприкінці вересня 1902 року в селі Веселі Терни Криворізького повіту Катеринославської губернії. Навчалася в гімназії в Катеринославі; була розвідницею Степової (Олександрійської) дивізії. Як посланець окружного катеринославського штабу до уряду УНР в березні 1921 року побувала в Тарнові; після повернення, 29 квітня 1921 року, була заарештована разом із провідниками штабу й закатована чекістами 7 вересня 1921 року. Разом із нею в цей трагічний день у Жандармській балці Катеринослава (м. Дніпра) було розстріляно 51 повстанця, які входили до підпільної мережі отамана Степового-Блакитного (Костя Пестушка).
 


Розповів Юрій Анатолійович і про самого головного отамана Холодного Яру. Талановитий полководець та мужній воїн, він чітко організував військову діяльність Степової дивізії.
Г. Д. Гусейнов поділився з присутніми історією знайомства представників чеченської діаспори з постаттю Панаса Феденка, яка відбулася під час їхнього візиту до криворізького історико-краєзнавчого музею. Григорій Джамалович підкреслив, що нині, коли загроза державності нашої країни є надзвичайно реальною, не можна переоцінити важливість культурно-просвітницької діяльності, покликаної зберегти національну ідентичність і утвердити державницькі цінності. Він розповів про польський досвід державотворення в першій половині ХХ століття й закликав присутніх активно долучатися до розбудови дійсно українського за духом суспільства.


 


А. Є. Чубенко розповів про життєвий шлях однієї з найвидатніших постатей повстанського руху не тільки на Катеринославщині, а й на всьому півдні України – доктора Гелієва (Гелєва), серба за походженням. Видатний знавець національно-визвольних рухів, він згуртував українських повстанців і надав їм необхідні фахові знання; створив на Київщині розгалужену мережу організацій для всебічної підтримки визвольної боротьби, підтримував зв’язки з Симоном Петлюрою, до якого за його дорученням їздила Віра Бабенко. Коли зрадники видали більшовикам організацію отамана Пестушка, доктор Гелієв також загинув від рук катів.


 


На завершення заходу представники Всеукраїнської громадської організації «Діаспора чеченського народу» вручили учасникам зустрічі подарунки.
 

Зустріч у "Літературній вітальні"

1 листопада 2016 р. в «Літературній вітальні» відбулася чергова зустріч з цікавою людиною. Гостем бібліотеки став випускник історичного факультету Олексій Божко (нині – ієродиякон Митрофан), який прочитав лекцію на тему «Герб Криворізької єпархії: історико-філософський зміст», присвячену двадцятирічному ювілею Криворізької єпархії.

 

На зустрічі були присутні кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри фізичної географії та туризму Володимир Леонідович Казаков, старший викладач кафедри економічної і соціальної географії та методики викладання Михайло Анатолійович Провоженко, студенти географічного факультету, бібліотекарі.

Модератор заходу, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, директор бібліотеки Ганна Миколаївна Віняр представила гостя та надала йому слово.
 

Отець Митрофан розповів про церковно-адміністративний поділ України; надав загальні відомості про особливості створення гербів та геральдику в цілому. Відтак детально зупинився на символіці герба Криворізької єпархії.
 

Цей витвір геральдичного мистецтва гармонійно поєднує в собі минуле та сучасне, духовне та світське, церковне та державне, що символізує зв’язок поколінь. І дореволюційний, і радянський, і сучасний герби – кожен із цих символів знайшов своє відображення на гербі єпархії. У центрі його розгорнув свої крила могутній орел – геральдичний «орлець», який символізує надійний захист держави і духовну владу церкви. Зображення міста, яке захищає величний птах, не є лише умовним, стилізованим абрисом – характерні ознаки криворізького міського ландшафту легко впізнати в зображеному на гербі графічному силуеті. Символ Голгофи, який височіє над кафедральним собором у центрі міста, нагадує нам і про безбожні радянські часи, коли віра нашого народу зазнала тяжких випробувань, і про таїнство євхаристії, або причастя, – одне з найважливіших у християнстві.


Праворуч та ліворуч від міста зображено трикірій і дикірій, що ними благословляє вірян єпископ; символ священницької влади – орел – ніби тримає їх над містом у своїх крилах, захищаючи його.

Герб вінчає єпископська митра, символіка якої містить хрест і зображення Богородиці та апостолів Петра і Павла, один з яких проповідував слово Христове лише іудеям, а другий – усім народам; це символізує необхідність священницького служіння всьому людству та єдність усіх народів перед лицем Господа.


Пояснив отець Митрофан і значення символу змій на архієрейському жезлі – євангельські слова «Будьте кроткими, як голуби, і мудрими, як змії» нагадують про те, що єпископу необхідно бути гнучким у своєму пастирському спілкуванні з різними людьми, щоб донести до них слово Боже. До того ж змія, захищаючись від ворогів, береже насамперед голову, іноді поступаючись тілом – це символізує пріоритет духовних потреб над тілесними забаганками.
 

Після закінчення лекції Г. М. Віняр презентувала книгу отця Митрофана «Покровская церковь на Карнаватке». Віднині цей історичний нарис є доступним для всіх бажаючих у фонді бібліотеки КДПУ.

Навігація
Відкритий доступ

Copyright MyCorp © 2017