Прийняття християнства як офіційної, державної релігії у більшості народів Центральної, Східної та Південно-Східної Європи припадає на IX - першу половину XI ст., тобто на порівняно короткий історичний період в два - два з половиною століття. Всесвітньо-історична за своїм значенням подія, християнізація слов'янських і неслов'янських народів, що населяли держави, які вже тоді охоплювали половину території Європи, явилася наслідком великих змін у соціально-економічному і політичному розвитку суспільства і мала у свою чергу серйозний вплив на всі сфери його життя. Введення християнства - проблема, яка заслуговує на уважне і всебічне дослідження істориків.
27-9 Б 87 Брайчевский М. Ю. Утверждение христианства на Руси / М. Ю. Брайчевский; отв. ред. М.В.Попович. – К : Наук.думка, 1989. – 296 с.
У монографії на підставі вивчення численних джерел показується тривалість і складність процесу затвердження християнства, висвітлюється його роль як надбудови над феодальним базисом. Деякі висунуті в роботі твердження є дискусійними і потребують подальшого обґрунтування. Для істориків, філософів, археологів, викладачів і студентів вузів.
27-9 В 24 Введение христианства на Руси / Ин-т философии АН СССР; отв. ред. А. Д. Сухов. – М. : Мысль, 1987. – 302с.
Тисячоліття відділяє нас від тих часів, що стали вже легендарними, коли давня Русь прийняла християнство. Введення християнства супроводжувалося великими історичними катаклізмами, які часто набували трагічного забарвлення. Справжні події тих далеких часів приховані від нас завісою століть. Більшість джерел втрачено назавжди. Тому навколо проблеми християнізації Русі не стихає гостра полеміка, ведуться принципові дискусії, стикаються різні точки зору. Дискусійні положення, відмінності в позиціях авторів зустрічаються і в запропонованій читачеві книзі. Книга забезпечена великою кількістю ілюстративного і довідкового матеріалу з проблеми давньоруського язичництва, з історії введення християнства на Русі та його поширення в різних соціальних верствах суспільства, з проблем двовір’я і боротьби з ним. Книга також містить іменний покажчик, словник термінів і хронологічну таблицю, які допоможуть широкому колу читачів розібратися у специфічній термінології, що належить до часу введення християнства; отримати відомості про найбільш значних історичних особистостей, які мають відношення до християнізації Русі; простежити хронологічну послідовність найбільш важливих подій того періоду. Книга розрахована на наукову громадськість, може бути рекомендована і більш широкому колу читачів.
27-9 Д 81 Дулуман Е. К. Введение христианства на Руси: легенды, события, факты / Е. К. Дулуман, А. С. Глушак. –Симферополь: Таврия, 1988. – 184 с.
Вчені досліджують передумови введення християнства на Русі. Залучаючи велике коло публікацій, в тому числі і давньоруські літописи, літературні пам’ятки, вони викривають церковні штампи, тенденційні пояснення причин, обставин і наслідків цього явища. У книзі висвітлено малодосліджені сторони суспільного життя Давньоруської держави. Для широкого кола читачів.
27-9 З-33 Запровадження християнства на Русі: історичні нариси / Котляр М.Ф., Гломозда К. Ю., Головко О. Б. та ін. – К.: Наукова думка, 1988. – 256 с.
Монографія присвячена проблемам запровадження християнства правлячою верхівкою Київської Русі як пануючої релігії і виникнення організації православної церкви на східнослов’янських землях. Досліджуються проник¬нення християнства у Східну Європу, його протиборство з первісними язич¬ницькими віруваннями місцевого населення, вплив християнства на економіч¬ний розвиток, соціальну структуру, політичне і культурне життя, а також міжнародне становище Давньоруської держави. Для істориків, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться історією.
27-9 К16 Как была крещена Русь. – 2-е изд. – М. : Политиздат, 1989, – 320 с.
Читачеві пропонується яскрава, захоплююча розповідь про важкий і багато в чому ще загадковий період, коли християнство стало офіційною релігією Давньоруської держави. На широкому тлі епохи окреслені видатні діячі Київської Русі: князі Святослав, Ольга, Володимир, воєводи Добриня, Свенельд і ін. Читач може також звернутися безпосередньо до першоджерела - «Повісті минулих літ», фрагмент якої включений до збірки. Тут містяться спеціальні роботи вчених різних країн. Ці дослідження допоможуть, хоча б у загальних рисах, побачити міжнародні зв'язки Київської Русі. Для істориків, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться історією.
271.22(470) К80 «Крещение Руси» в трудах русских и советских историков / авт. вступ. ст. А. Г. Кузьмин; сост., авт. прим. и указ. А. Г. Кузьмин, В. И. Вышегородцев, В. В. Фомин. - М. : Мысль, 1988. – 333 с.
Збірник дає уявлення про основні концепції російської та радянської історичної науки щодо введення християнства на Русі. Вступна стаття характеризує загальний стан науки з цієї проблеми. Додаток включає витяги з давньоруських літописних і позалітописних, а також іноземних джерел, пов'язаних з «хрещенням Русі». Розрахований на наукову громадськість, і на всіх, хто цікавиться історією.
27 Н73 Новиков М. П. Христианизация Киевской Руси: методологический аспект. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. – 176 с.
У монографії показано значення акту християнізації Київської Русі. Викладається різноманіття оцінок сутності і значення цього процесу, визначається роль релігії в суспільній історії. Дається критична оцінка богословських позицій у висвітленні різних сторін християнізації Давньоруської держави. Для фахівців у галузі гуманітарних наук, студентів, а також всіх, хто цікавиться історією релігії.
27-9 П76 Принятие христианства народами Центральной и Юго-Восточной Европы и крещение Руси, - М.: Наука, 1988. – 272 с.
У книзі в порівняльно-історичному плані аналізується процес християнізації народів обширного регіону Європи. Автори розглядають прийняття християнства кожним народом як наслідок складного переплетення внутрішніх і зовнішніх факторів історичного розвитку. У книзі аналізуються перехід від язичницьких вірувань до християнства, становище церкви в ранньофеодальному суспільстві, взаємини церкви і держави. Значну увагу приділено ролі християнізації в розвитку культури, і перш за все писемності. У найважливіших з цих контекстів представлений і сюжет про хрещення Стародавньої Русі. Для істориків та широкого кола читачів.
27-9 Р23 Рапов О. М. Русская церковь в IX – первой трети XII в. Принятие христианства / О. М. Рапов. – М. : Высш. шк., 1988. - 416 с.
У книзі досліджуються причини прийняття християнства на Русі, сам процес запровадження нової релігії в Київській державі. Розкриваються найважливіші заходи, проведені князем Володимиром для впровадження християнського віровчення в народні маси. З’ясовується справжня хронологія етапів початкового хрещення населення країни. Показано вплив християнства на розвиток класового суспільства, феодальних відносин, культури і побуту жителів Київської держави. Для істориків, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться історією.
27-9 Х-93 Христианство и Русь. Сборник статей / под ред. А. Белова. – М. : Наука, 1988. – 136 с.
У цьому збірнику представлені роботи радянських дослідників різних поколінь, присвячені історії християнства з моменту появи цієї релігії на території Стародавньої Русі і до теперішнього часу. Серед авторів такі відомі історики, як академік Б. Рибаков, члени-кореспонденти АН СРСР М. Нікольський і С. Бахрушин, інші вчені. Кожен з них у своїй дослідницькій діяльності віддає перевагу певному періоду в історії православ’я чи конкретній проблемі у взаєминах церкви і держави. Виняток становить М. Нікольський, якому належить узагальнююча праця «Історія руської церкви». Для істориків та широкого кола читачів.
27-9 Т 93 Тисячоліття Християнства в Україні. Урочистості 1988 року / за ред. О. Зінкевич. – Нью-Йорк, 1992. – 524 с.
Книга-альбом поділяється на ряд розділів, які розташовані за відповідним планом. Розділ І — «Відзначення Тисячоліття в Україні». У цьому розділі опубліковані статті активних учасників національно-релігійного відродження — Євгена Сверстюка (українського автокефально-православного) й Ірини Калинець (українського греко-католицького) та деякі інформації про неофіційні святкування на Україні. Розділ II — «Відзначення Тисячоліття у США» включає статті про багатогранну діяльність Крайового Комітету Тисячоліття, про відзначення цього ювілею українськими Церквами — УАПЦ, УКЦ та протестантами. Розділ III — «Українські громади США відзначають ювілей Тисячоліття». У цьому розділі подається інформація про відзначення Тисячоліття, яке влаштовували громадські Комітети Тисячоліття в США. Розділ IV — «Відзначення Тисячоліття в країнах українських поселень» подає також інформацію про відзначення Тисячоліття у 19 країнах українських поселень. В окремих статтях подано інформацію про загальногромадські відзначення ювілею, а також про святкування Тисячоліття українськими Церквами. Розділ V — «Наукові відзначення ювілею Тисячоліття» присвячений науковим конференціям і конгресам, циклам доповідей з нагоди Тисячоліття. У цьому розділі подано за хронологічним порядком списки виголошених доповідей, згідно з програмами даних імпрез, а також статтю про Гарвардський проект Тисячоліття. Розділ VI — «Молодіжні відзначення Тисячоліття» подає інформацію про українську спортивну Олімпіаду влаштовану з нагоди Тисячоліття та про програму УВУ «Стежками батьків по Європі», яка в 1988 році була присвячена Тисячоліттю. Книга-альбом закінчується обширною бібліографією книжкових видань і брошур українською та іншими мовами, які були видані до цього ювілею. Збірник «Тисячоліття християнства в Україні. Урочистості 1988 року» ілюстрований понад п’ятистами кольорових і чорнобілих фотографій та окремих документів. Після кожної статті подано коротке англомовне резюме та бібліографію статтей про українське Тисячоліття. Для широкого кола читачів.
