78.071.1
    З-14       Загайкевич М.    Вербицький М. М.  Нарис про життя і творчість / М. Загайкевич. – К. : Музвидав, 1961. – 48 с.

    Нарис знайомить читача з життям і діяльністю видатного західноукраїнського композитора першої половини ХІХ сторіччя – Михайла Михайловича Вербицького.
    Автор аналізує його кращі композиції різних жанрів – хорові та симфонічні твори, висвітлює його музично-драматичну діяльність.

    78.071.1(477)
    В 31              Вербицький Михайло і відродження української музичної культури в Галичині : тези наукових читань присвячених 175-річчю від дня народження композитора М. Вербицького. – Дрогобич, 1992. – 78 с.

    У збірнику вміщено тези наукових читань до 175-річчя від дня народження Михайла Вербицького (1815 - 1870), які відбулися 20 грудня 1990 року в Дрогоби­цькому педінституті ім. Івана Франка.
     Творчість М. Вербицького розглядається на тлі ду­ховного життя Галичини XIX ст. Аналізуються церков­ні композиції, театральна, хорова спадщина композито­ра, вплив народнопісенної мелодики на його творчість. Окремі дослідження присвячені педагогічним ідеям митця, значенню розвитку музичної освіти на західно­українських землях.
    Для наукових працівників, студентів, учителів, ши­рокого кола читачів, які цікавляться історією україн­ської культури.

    Загайкевич М. Співець народного відродження України / М. Загайкевич // Народна творчість та етнографія. – 1995. - № 2-3. – С. 15-24.

    Марія  Загайкевич    розглядає творчу    спадщину автора    музики Державного гімну України Михайла Вербицького. В статті подано цікаві факти біографії композитора.
    Композиторська спадщина Вербицького – це органічний сплав його часу і його землі. Вона позначена естетичними тенденціями романтизму слов’янського типу, де особливо важливу роль відігравали ідеї національного відродження, зацікавлення історичним минулим та фольклором. Ставлення  Вербицького до фольклору та формування національно забарвленого музичного стилю є визначальним для характеристики його творчої індивідуальності.

    Крижанівський С.  Автор музики  українського  гімну: М. Вербицький / С. Крижанівський // Історичний календар. – 2000. – Вип.6. – С. 367-368.

    Степан Крижанівський розглядає історію створення Державного гімну України, намагаючись з’ясувати, чому з багатьох мелодій утвердилася саме мелодія М. М. Вербицького. Певно, вона криється в народнопісенних традиціях, у всьому менталітеті українського народу.

    Шалата М.  Козацького роду (Михайло Вербицькій на тлі національної свідомості) / М. Шалата // Дзвін. – 1993. - № 10-12. – С. 169-171.

    Відомостей про життя і творчість Михайла Вербицького, на жаль, небагато, і кожен, хто пише про нього, переважно по-своєму інтерпретує одні й ті ж факти.
   Матеріалів, небагато, та все ж при уваж­ному їх зіставленні, при аналізі з об’єктивним урахуванням контексту епохи, можемо зробити незаперечний висновок: Михайло Вербицький був одним із національно найсвідоміших, якщо не найсвідомішим культурним діячем Галичини се­редини XIX століття, в періоді між Шашкевичем і Франком.

    78.03(477)(075.8)
    Б 43                                   Бєлікова В. В.   Історія української музики. Музично-педагогічна та творча діяльність провідних композиторів Західної України другої половини ХІХ - першої половини ХХ століть : навч. посіб. для студ. ВНЗ / В. В. Бєлікова. – 2-е вид., перероб. й доп. – Кривий Ріг : КДПУ, 2008. – 124 с.

    Протягом майже усього XX століття не можна бу­ло й натякати на прояви релігійності у творах наших митців, від чого, зрозуміло, українсь­ка музика, література та культура в цілому зазнали непоправних духовних збитків.
    Чому на зорі українського музичного відродження в Галичині М. М. Вербицький звертається до літургії Іоанна Златоустого? Дослідники його творчості приходять до висновку, що відправляючись до храму, де він проводив Службу Божу, відчуваючи на собі облаго­роджуючу силу “позитивних емоцій”, відповідного незрівнянного душевного стану - гар­монійного, освяченого спокоєм, єднання з Богом. Слухаючи Літургію М. М. Вербицького, захоплюєшся органічним синтезом традиційних східних інтонацій Середземного регіону й близьких, рідних, суто українських мелодичних зворотів, національних мотивів. Очевидно, що звертання до такого роду композицій мож­на пояснити метою композитора піднести духовний рівень свого народу, поглибити й підтримати в ньому головні християнські риси: ВІРУ, НАДІЮ й ЛЮБОВ.

    78.01.1(477.8)(075.8)   
    І-90    Вербицький М. М. // Історія української музики / автор-упорядник В. В. Бєлікова. – К. – Кривий Ріг, 1999. – С. 47-74.

    Подано біографічні відомості про постать М. М. Вербицького в контексті історії української музики. Підкреслюється  бажання композитора піднести духовний рівень свого народу, поглибити й підтримати в ньому головні християнські риси.

    78.01(075.8)
    Х 91                    М. М. Вербицький // Хрестоматія української дожовтневої музики : навч. посіб. для консерваторій та муз. училищ. / упоряд. О. Я. Шреєр-Ткаченко. – 2-е вид., випр. і доп. – К., 1976. – Ч. 2. – С. 293.

    Друга частина «Хрестоматії української дожовт­невої музики» містить у собі зразки важли­вих музичних творів (ноти), які характеризують найбільш істотні особливості розвитку української музики дру­гої половини XIX — початку XX століття.
      В коментарях до хрестоматії подано короткі біографічні відомості М. М. Вербицького.

    94(477)(092)
    Ч-46      Чередниченко Д.   Всенародна слава пісні / Д. Чередниченко // Павло Чубинський / Д. Чередниченко. – К., 2005. – С. 357-369.

     У книзі йдеться про яскраву драматичну постать нашої історії – Павла Чубинського. Великий вчений зі світовим іменем, громадський діяч і педагог, поет і перекладач, актор і режисер, що був гнаний за всіх режимів, тепер своєю піснею об’єднав українців на творення нової держави. Його славень став державним гімном України. Роками автор книги працював у пошуках фактографічного матеріалу, пропагував і відстоював священне ім’я П. Чубинського. Нарешті йому вдалося створити життєвий і творчий портрет цього, за словами Софії Русової, велетня української культури. Книга розрахована на широке коло читачів.