Єдина Країна! Единая Страна!

БІБЛІОТЕКА
ДВНЗ "Криворізький державний педагогічний університет"



Навігація
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.)

    Минуле кожної країни і кожної нації ототожнюється в історичній пам’яті поколінь з епохальними періодами і подіями, які з плином часу не втрачають своєї актуальності і багато в чому наперед визначили магістралі історичного поступу. Такими в українській історіі на зламі середньовіччя і нового часу стали революційні подіі середини XVII ст. Революція не лише внесла нову якість в боротьбу українського соціуму за незалежність і право на самостійне державне існування. Ті прямі чи опосередковані впливи відчуло на собі не одне покоління українців. Відомий український історик М. Грушевський порівнював Українську революцію, яка збагатила політичну культуру і політичну практику «змаганнями й ідеями, що стають боєвим прапором для віків, сьвятощами для одних і страхом для других», із «значенєм реформації для німецького народу, французької революції для Західньої Європи». І ніби вторячи йому, майже через століття інший, на цей раз канадський дослідник Ф. Сисин наголошував: «Вважати Хмельниччину негативним явищем означає відкидати центральну подію української історіі, яку за її значенням можна порівняти з Хрещенням 988 р. або національним відродженням початку XX ст.».
    Дійсно, в середині XVII ст. на українських теренах відбувся грандіозний революційний вибух, який докорінним чином змінив їхній політичний і соціальний розвиток, стан господарських відносин, призвів до утворення національної держави у вигляді козацької України, відіграв винятково важливу роль у розвитку національної свідомості, збагаченні арсеналу засобів і методів національно-визвольних рухів українців.

94(477).05
С 51           Смолій В. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.) / В. Смолій, Степанков В. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 474 с.


      У праці на грунтовній джерельній базі та з урахуванням досягнень вітчизняної і світової історичної думки в царині дослідження революційних рухів раннього нового часу зроблено спробу представити феномен Української революції XVII ст. в сукупності та взаємодії його політичних, соціальних, економічних і ментально-свідомісних складових, а також показати її роль і місце в українській і європейській історії.
       Розраховано на широкий читацький загал.


94(477)
І 23       Іванцов І. О. Повстання українського народу проти шляхетської Польщі 1635 - 1638 рр. / І. О. Іванцов. – Київ : Видавничий дім "Академперіодика”, 2002. - 289 с.


    Ця кандидатська дисертація, написана у 30-і роки XX ст., не була захищена автором. Його життя у творчому зеніті обірвала фашистська куля. Однак дана монографія є чи не найповнішим дослідженням національно-визвольної боротьби українського народу в 30-х роках XVII ст.
   Попри деякі догматичні положення і вимушені компроміси автора, який творив в умовах жорстокої політичної цензури, дисертація зберегла наукове значення і сьогодні. її характеризує ґрунтовне опрацювання широких архівних джерел — українських, російських, польських.
   Книга буде цікава науковцям, аспірантам, студентам історичних факультетів, усім, хто прагне поглибити свої знання з історії нашої Батьківщини.


94(477).04
С 79          Степанков B. C. Антифеодальна боротьба в роки Визвольної війни та її вплив на формування Української держави (1648-1654) / В. С.  Степанков. – Львів : Світ, 1991. - 196 с.


      У монографії досліджується одне з ключових питань Визвольної війни 1648-1654 pp. - антифеодальна боротьба. Підкреслюється її тісний взаємозв’язок з розвитком національно-визвольного руху українського народу. Аналізується діяльність великих повстанських загонів, зроблено спробу визначити соціальний склад їх керівного ядра. Багато уваги приділено дослідженню процесів формування Української держави, соціальній політиці Б.Хмельницького.
        Для науковців, викладачів, пропагандистів, істориків, студентів.
94(477).05
Ф 33         Федорук Я. О. Віленський договір 1656 року: Східноєвропейська криза і Україна у середині XVII століття / Я. О. Федорук. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011. – 623 с.


    У монографії досліджується підготовка і проведення переговорів між Росією та Річчю Посполитою за посередництвом Австрії, що відбувалися у с. Немежі під Вільном від 22 серпня до 3 листопада 1656 р. Детально аналізується міжнародна політика й європейська дипломатія середини XVII ст. Особливу увагу звернено на заходи багатьох країн, які намагалися виступити посередниками для примирення Речі Посполитої зі Швецією у 1655-1656 рр. Це мало стати альтернативою польсько-російських переговорів.
     На основі російських, польсько-литовських та австрійських звітів і щоденників учасників перемовин, а також їхнього листування простежується, як розвивалися події під час укладення Віленського договору. Визначаються головні тематичні сюжети, довкола яких під Вільном точилися гострі дискусії, а саме: умови союзу проти Швеції, нові кордони між Московською державою і Річчю Посполитою, обрання російського царя на Польсько-Литовське королівство, проблеми релігії та ін. Окремий розділ присвячено українському питанню на Віленській комісії і ставленню Богдана Хмельницького до укладення договору.
    Для науковців, викладачів історії, вчителів, студентів і всіх, хто цікавиться історичним минулим.
94(477).05
З-41             Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Велична, Грабянки — К. : Дніпро, 2006. - 976 с.

     Цей збірник — унікальний корпус козацької історіографії. До нього входять: Густинський літопис – видатна пам’ятка української історичної прози першої половини XVII ст., що охоплює основні події всесвітньої історії, літописну історію Київської Русі, південно-руських князівств XII–XIV ст., Литовської Русі аж до історичних витоків козацтва; літопис Самійла Величка – наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози XVII–XVIII ст. у двох томах. Перший том охоплює події 1648–1659 рр. на Україні. Другий продовжує опис подій і закінчується 1700 р.; закінчує збірник літопис Грабянки – розповідь про походи та битви козацькі XVI–XVIII ст. Перебіг з писань різних літописців та з щоденника, писаного на війні, що точилася з поляками, зібраний зусиллями полковника Григорія Грабянки та підтверджений самобутніми свідченнями старих жителів м. Гадяча 1710 р.
      Це документальні першоджерела, де значуще кожне слово.
    Видання універсальне. Воно придатне як для наукової роботи, так і для шанувальників рідної історії та культури.

930.2
С 68        Софонович Феодосій.  Хроніка з літописців стародавніх / підготовка тексту до друку, передмова, комент. Ю. А. Мицика, В. М. Кравченка. — К. : Наук. думка, 1992. – 336 с. — (Пам’ятки укр. літописання).

    «Хроніка» визначного культурного діяча України XVII ст. Ф. Софоновича — одна з перших узагальнюючих праць з історії України з найдавніших часів до 1673 р. Вона складається з трьох частин-хронік: про Русь, початок і назву Литви, про землю Польську. У першій частині висвітлюється історія Київської Русі, другій і третій – історія України XIV –XVII ст. на фоні історії Литви та Польщі.
     Для істориків, філологів, викладачів та студентів, всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

94(477).04
Л 64           Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки / пер. із староукр. – К. : Знання, 1992. – 192 с.

    Літопис Григорія Грабянки — один з найяскравіших і найцінніших творів українського літописання. Закінчений у 1710 р., він користувався великою популярністю і тривалий час поширювався у багатьох списках. У центрі уваги Літопису події визвольної війни 1648–1654 рр., яскраві описи козацьких битв. Вперше перекладений із староукраїнської на сучасну мову.
      Книга розрахована на широке коло читачів.

94(477)
Н 23      Наливайко Д. С.  Україна очима Заходу / Д. С. Наливайко. - К. : Грамота, 2008. - 84 с.

    Ця книжка є найповнішим висвітленням сприйняття України в Західній Європі XI - XVIII ст. Воно подається як довготривалий історичний процес зі своєю тяглістю, етапами й особливостями, що зумовлюються як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. У книжці використано великий фактичний матеріал. Для автора однаковою мірою важливі як інформація про історію і життя українського народу в тогочасних західноєвропейських джерелах, рівень її повноти й достовірності, так і саме сприйняття, образ України з усіма його «домислами», «неточностями» тощо, що складався в реципієнтів і змінювався протягом століть. У цьому аспекті книжка належить до імагології, галузі сучасної компаративістики, що займається вивченням сприйняття національних образів народів іншими народами або регіонами.
    Адресується як науковцям, викладачам і студентам, так і широкому колу читачів, яких цікавить історія України й українсько-європейські відносини.
94(477).04
З-35           Заруба В. М. Студії з історії України / В. М. Заруба. - К. : Освіта, 1995. – 192 с.

    Уміщені в книжці науково-популярні нариси розкривають цікаві сторінки з історії України – події XVII ст. Перед читачем постають герої козацьких повстань, бурхливі роки національно-визвольних змагань, зокрема боротьби з турецько-татарськими завойовниками, висвітлюються становлення й особливості української армії часів Гетьманщини.
    Для вчителів історії, всіх тих, кому не байдуже минуле українського народу.
    Сьогоднішній інтерес до історії України широкий, незаперечний і зрозумілий. Так довго не мав український читач літератури справжньої, несфальсифікованої, незаідеологізованої з історії свого народу, а тому спрагло ознайомлюється з кращими зразками національної історичної думки. Це твори Михайла Грушевського, Дмитра Дорошенка, Івана Крип’якевича, Дмитра Яворницького, Олександри Єфименко, Миколи Аркаса. Гадаємо, що не за горами видання творів і відносно сучасних провідних українських істориків – Наталі Полонської-Василенко, Олександра Оглоблина, Миколи Чубатого та багатьох інших.
   Намагаючись хоча б певною мірою заповнити прогалини в наших історичних знаннях, пропонуємо шановним читачам кілька нарисів-студій з історії і культури українського народу. Написані протягом останніх п’яти років, вони охоплюють значний проміжок часу, але сюжетно не пов’язані. Кожний нарис – це самостійне, окреме дослідження того чи іншого питання минулого українського народу. Для зручності користування книжкою нариси розміщені у хронологічному порядку.

94 (477)
Р 83         Руїна: друга половина XVII ст. / упоряд. і передм. О. І. Гуржія; ред. кол. В. А. Смолій та ін. – К. : Україна, 1996. – 431 с. – (Історія України в прозових творах та документах).

    Ця книга охоплює події в Україні, що увійшли в її історію під назвою «Руїна». До видання включені прозові твори, історичні дослідження, документальні матеріали, котрі яскраво характеризують найтрагічнішу сторінку історії нашої держави. Книга доповнена хронологією, картою того часу, примітками.
     Розрахована на вчителів та учнів шкіл, усіх, хто вивчає або цікавиться історією України.


94(477)
І  85      Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури / Я. Д. Ісаєвич. – К. : Наукова думка, 1966. – 252 с.

    В книзі розглядається діяльність братств – об’єднань міського населення України в XVI–XVIII ст. Показано участь братств у визвольній боротьбі народних мас, їх заслуги для розвитку української культури і зміцнення міжнародних культурних зв’язків України. Широко висвітлюється діяльність братств у галузі народної освіти та видавничої справи. Наводяться цікаві матеріали про визначних культурних діячів – Івана Федорова, Стефана Зизанія, Памва Беринду та інших.
    Розрахована на науковців – істориків та літературознавців, – а також на вчителів, студенітів і всіх, хто цікавиться культурною спадщиною українського народу.

94(477).04
О-36           Огієнко Іван (митрополит Іларіон). Богдан Хмельницький / Іван Огієнко; упоряд., авт. передмови і коментарів М. С. Тимошик. — К. : Наша культура і наука, 2004. - 448 с.

    Цю книгу автор починав писати в Швейцарії, а закінчував у Канаді. Та вперше вона друкується в Україні лише тепер — більш ніж через півстоліття від часу створення.
   Сфальшований, представлений односторонньо російською і радянською офіційною історіографією високий житейський, державницький і громадянський чин видатного українського гетьмана Богдана Хмельницького тривалий час потребував політично не заангажованого переосмислення. Автор поставив перед собою мету на основі доступних у діаспорі маловідомих архівних матеріалів розібратися в причинах і передумовах феномену Переяслава, за яким поступово починалася втрата Україною своєї самостійності й незалежності.
    Для старшокласників і студентів, учителів і викладачів; усіх, кому небайдужа ідея національного відродження.

94(477)
К 72        Костомаров М. І. Богдан Хмельницький: історична монографія /
М. І. Костомаров. – Дніпропетровськ : Січ, 2004. – 843 с.

Микола Іванович Костомаров (1817 – 1885) – відомий український і російський історик, етнограф, письменник, основоположник народницького напрямку в українській історіографії. Фундаментальна праця '‘Богдан Хмельницький” вперше побачила світ 1857 року. На великому документальному матеріалі автор яскраво характеризує епоху боротьби українського народу за незалежність, право на вільний розвиток і щасливе життя.

Навігація
Відкритий доступ

Copyright MyCorp © 2024