Єдина Країна! Единая Страна!

БІБЛІОТЕКА
ДВНЗ "Криворізький державний педагогічний університет"



Навігація
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

2014 (І півріччя)

Зустріч з письменником, журналістом,
головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу»
Григорієм Джамаловичем Гусейновим
       

    26 травня 2014 року в «Літературній вітальні» наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту відбулася зустріч з письменником, журналістом, головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу» Григорієм Джамаловичем Гусейновим.

    На зустрічі були присутні викладачі факультету української філології (кандидати філолог. наук, доценти каф. української і світової літератур Л.О. Донченко, Ж.В. Свірська, І.М. Василенко), директор наукової бібліотеки ДВНЗ «Криворізький національний університет», канд. філолог. наук, доцент каф. української мови Г.М. Віняр, бібліотекарі Криворізького педагогічного інституту, студенти факультету української філології.

    Модератор зустрічі – бібліотекар відділу обслуговування Ю.С. Недоруба розпочала зустріч з наголошення на тому, що зустрічі з письменником, журналістом, головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу» Григорієм Джамаловичем Гусейновим у нашій «Літературній вітальні» стали вже традиційними.
   Ю. С. Недоруба нагадала присутнім, що Григорій Джамалович закінчив філологічний факультет Одеського державного університету. Працював теслею, залізничником, відповідальним секретарем газети «Радянська правда» в м. Вознесенську Миколаївської області, кореспондентом криворізької газети «Червоний гірник». Григорій Джамалович з 1996 року – член Національної спілки письменників України. Нині – головний редактор літературного часопису «Кур'єр Кривбасу» (Кривий Ріг).

     За редакцією Григорія Джамаловича вийшла книжка найстарішого українського письменника Івана Шаповала «Козацький батько» (Кривий Ріг), присвячена життю та діяльності історика Дмитра Яворницького. Г. Гусейнов підготував до друку антологію поезії «Крицевий край» (у трьох книгах). У збірнику «На землі, на рідній… Легенди та перекази Криворіжжя» Г. Гусейнов уперше зібрав народні оповідання, перекази про минуле Придніпров'я. Був ініціатором створення Товариства азербайджанської культури в Кривому Розі.
       Далі Ю. С. Недоруба надала слово нашому шановному гостю, який підкреслив, що завжди мав мрію, щоб першими читачами часопису «Кур’єр Кривбасу» були студенти Криворізького педагогічного інституту. І ось ця мрія здійснилася за активної участі та сприяння директора наукової бібліотеки Ганни Миколаївни Віняр.
         Сьогодні Григорій Джамалович презентував новий випуск літературного часопису.

     Бібліотекар Ю. Недоруба представила новий твір Данила Ільницького – спогади про Назара Гончара (українського поета, співзасновника літературного гурту «ЛуГоСад»)  «Людина з дитинства, або добрий дух Назар Гончар».
      До розмови долучилася літературознавець Л.О. Донченко, яка підкреслила, що зі сторінок твору Назар Гончар перед нами постає перш за все як дуже світла людина. Ось кілька цитат:  «Назар – це людина з дитинства», «…чисто як дитина! Зовсім не пристосований», «Назар був специфічним, оригінальним, він був диваком – як люблять казати. У позитивному сенсі», «Назар для кожного мав хвилину, навіть більше», «Завжди був собою… Ніколи не загравав, не підлещувався, не лицемірив. Не видно було його заздрості до когось»,  «Самодостатній, у своєму шляху впевнений», «Назар мимовільно притягував до себе інших. Вони самі збиралися коло нього».
      Автор у своїх спогадах змальовує Назара Гончара як поета, який і в житті, і у своїх творах залишався собою. «Назар побутовий і Назар поетичний невіддільні…», «Для Назара його поетичність…, його оригінальність була реальністю». По-особливому, як зазначає Д. Ільницький, читав Назар Гончар свої поетичні твори. «Отже, треба би попри читання тепер ще й слухати аудіо-, відеозаписи – щоб уявити собі образ цього письменника…». Спогади залишають дуже приємні враження і виникає непереборне бажання звернутися до поезії Назара Гончара. І в цьому велика заслуга автора цих спогадів Данила Ільницького.
       Григорій Гусейнов наголосив, що теза «Митець спалює сам себе» саме про Назара Гончара.

     Наступним твором, представленим у випуску, є оповідання Раїси Лиши «Зовсім інші дерева, або Мандрівні краєвиди». Доцент каф. української і світової літератур Ж.В. Свірська поділилася своїми враженнями про цей твір.
     Перше, що її вразило в цьому творі, це мова, насичена багатьма яскравими образами. Ось, наприклад, шовковиця у Раїси Лиши – «усетерпелива й ласкава. Гладеньке товсте гілля, тепле й прохолодне водночас, тримає тебе, наче мамині руки, не даючи впасти чи подряпатись...». Автор ніжно й з любов’ю пригадує своє дитинство, своїх батьків, які вже померли. Однак «…десь вони є, душа відчуває це, сягаючи незримої межі, де незбагненно певно промовляє їхня присутність». «Краєвиди мандрують і напевне зазнають якихось своїх перетворень… Не тільки ж ти змінюєшся, пливеш у невідоме безкрає в океані буття… І не ти лише за кимось болиш… І не тільки ти маєш те, що дає силу залишатися незмінно собою. Адже й ось вони – ті, що були місцем, і свідками, і частиною твого існування й життя твоїх батьків, родичів і пращурів… – мандрівні краєвиди – незмінні, сяючі…».
     Твір невеличкий за розміром, однак дуже світлий, позитивно забарвлений. Після його прочитання залишається якась приємна замріяність. І хочеться самому згадати ті місця, де народився, зростав. Бо в кожної людини є такі собі «мандрівні краєвиди», близькі та дорогі серцю.

     Викладач каф. української і світової літератур І. М. Василенко зробила акцент на тому, що твори, які розміщені в часопису «Кур’єр Кривбасу» – це література жива, вона «дихає» тим самим повітрям, що й ми, її читачі. Цей журнал стане у пригоді студентам-філологам, які є членами дискусійного клубу з питань літератури, бо твори, розміщені в часописі, є синтезом між словом, звуком, природою, особистим світосприйняттям. «Кур’єр Кривбасу» – це скарбничка текстів, яка викликає загострене відчуття здійснення «рожевих» мрій, втілення оптимізму, сенс прекрасного майбутнього.

  Наприкінці директор наукової бібліотеки Г.М. Віняр запропонувала студентам двома словами оцінити  зустріч. Ось що ми почули:
-    «Чудова зустріч»;
-    «Душевна й тепла»;
-    «Пропонує замислитись»;
-    «Корисна і цікава»;
-    «Викликає бажання прочитати»;
-    «Сподіваємось на наступні зустрічі».

Зустріч з криворізькою поетесою Інною Доленник

      21 травня 2014 року в «Літературній вітальні» наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту відбулася творча зустріч з криворізькою поетесою Інною Доленник.
    На зустріч були запрошені: викладачі, співробітники Криворізького педагогічного інституту (помічник директора інституту, канд. філолог. наук, ст. викладач каф. змісту і методики початкового навчання  М. В. Варданян; канд. філолог. наук, доцент каф. української і світової літератур Л. О. Донченко;  канд. філолог. наук, доцент каф. дошкільної освіти Л. В. Кужільна), криворізька письменниця Л. О. Баранова, бібліотекарі міста та інституту, студенти психолого-педагогічного факультету.


     Модератори зустрічі – головний бібліограф С. О. Кочерга та бібліограф Ю. С. Душко розповіли про життєвий і творчий шлях Інни Доленник.

     Криворізька поетеса народилася в Кривому Розі. Закінчила філологічний факультет Криворізького педагогічного університету. Кілька років викладала російську мову і літературу у середній школі № 60. Писати вірші почала в шкільні роки. Була членом літстудії «Горицвіт». Інна Доленник є автором поетичних російськомовних збірок: «Ступени – высоки» (1998, Днепропетровск); «Иносказания» (2005, Кривой Рог); «Знаки внимания» (2010, Кривой Рог); «Родство» (2014). Остання збірка надрукована завдяки перемозі авторки в міському літературному конкурсі «Україна моя квітуча – 2012».
   Модератори зустрічі надали слово Інні Доленник, яка представила свою нову україномовну збірку для дітей «Гойдалки». Поетеса підкреслила, що писати для дітей – це відповідальна справа, бо саме поезія для дітей формує уявлення малечі про навколишнє середовище. Інна Доленник прочитала свої вірші з книжки «Гойдалки», що знайшли гарячий відгук у всіх присутніх на зустрічі.

     Вірші зі збірки – це зрозуміла розмова з дитиною, бажання автора вплинути на духовний світ підростаючого покоління. Своєю поезією автор наголошує, що виховання – це не тільки розмови, бесіди з дитиною, а й поетичне слово, яке зігріває душу, спонукає до роздумів.

    Викладач дитячої літератури М. В. Варданян нагадала присутнім, що матеріальні цінності ніколи не замінять духовні і саме цей постулат продемонструвала нам сьогодні Інна Доленник. Дитяча книга може поєднати батьків і дітей, зробити спілкування корисним і радісним. Збірка «Гойдалки» розрахована на сімейне читання і є містком між дорослим і дитиною.

    Викладач дитячої літератури Л. В. Кужільна підкреслила, що дитячі вірші поетеси формують моральні цінності маленької людини: віру, доброзичливість, вміння співпереживати. Збірка «Гойдалки» написана з притаманним автору гумором, дитячі віршики легко запам’ятовуються. Сьогоднішня зустріч – це доленосне свято для студентів психолого-педагогічного факультету, бо саме для них криворізька дитяча література – це ковток свіжого повітря, на який сподіваються всі: і діти, і дорослі.

      Другий блок зустрічі з поетесою було присвячено жіночій поезії Інни Доленник. Російськомовна збірка «Родство» розкриває сутність сучасної жінки, її прагнення, сподівання, мрії та надії і складається з 3 розділів: «Пуповина», «Узы», «Серебрянная нить». Філософська, жіноча лірика письменниці – це прониклива сповідь доньки, матері, жінки. Поезія Інни Доленник – це гімн любові до своїх рідних та близьких, до мови, до рідної землі.

     Ця зустріч нікого не залишила байдужим. Студенти розпитували Інну про початок її творчої діяльності, про джерела її прекрасної поезії, про відчуття, які викликають у неї дитячі вірші, про назву збірки «Гойдалки». На всі свої питання студенти почули відверті відповіді нашої гості.

    Літературознавець Л.О. Донченко зауважила, що Інна Доленник має рідкісний дар – у будь-якій життєвій ситуації відчувати себе жінкою. Інна своєю поезією створює затишну, душевну атмосферу, освячену добротою і гармонією. Від спілкування з нею виростають крила, виникає бажання жити і творити, відчувати свою особисту причетність до такого різнобарвного світу.

Зустріч з криворізьким
письменником Сергієм Чаніним,
дослідником родоводу Тараса Шевченка
 
      12 березня 2014 року в «Літературній вітальні» Криворізького педагогічного інституту відбулася зустріч з криворізьким письменником і журналістом Сергієм Васильовичем Чаніним. Зустріч було присвячено святкуванню 200-річчя від дня народження геніального українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Модератори заходу – заступник директора наукової бібліотеки Олена Миколаївна Кравченко та завідувач науково-методичного відділу Олена Олександрівна Лебедюк. На зустрічі були присутні завідувач кафедри української та світової літератур, доцент, кандидат філологічних наук Мельник Н. Г., доцент кафедри української та світової літератур, кандидат філологічних наук Яременко Н. В., доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук Малюга Н. М., асистент кафедри української мови, кандидат філологічних наук Демиденко А. Г., доцент кафедри філософії, кандидат філософських наук Панафідіна О. П., кандидат філологічних наук Варданян М. В., директор наукової бібліотеки, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Віняр Г. М., студенти, бібліотекарі.
 

    Сергій Васильович Чанін – знаний поет, кореспондент газети «Металург». Його вірші виходили друком у колективних збірниках і альманахах як міста, так і області; а в 1999 році поет видав власну збірку «Далекі вогні». А ще Сергій Васильович – дослідник родоводу Кобзаря і автор науково-популярного нарису «Великий рід великої людини». У цій книзі подано величезний інформаційний матеріал про життя і творчість Тараса Шевченка, наведено цікаві спогади сучасників – художників, літераторів, громадських діячів, істориків, етнографів тощо. У цих спогадах відтворено живий і неповторний образ Шевченка, його чуйну і зворушливу душу, світогляд. Про це у своїй презентації розповіла завідувач науково-методичного відділу О. О. Лебедюк.
     Виступ С. В. Чаніна викликав велику зацікавленість усіх присутніх. Дослідник розповів про свої генеалогічні та краєзнавчі розвідки, відкриття щодо родоводу Т. Г. Шевченка. Зокрема, Сергій Васильович розповів і про іншу свою книгу, «Гнані вітром», у якій він доводить, що в 20-і роки ХІХ століття на землях Миколаївського повіту Херсонської губернії пустив коріння рідний дядько великого Кобзаря Омелян Іванович Шевченко.
 
 
 
     Після виступу дослідник відповів на питання аудиторії. Студенти дякували Сергію Васильовичу за його роботу, зазначаючи, що його знахідки стануть їм у великій пригоді під час викладання творчості Шевченка у школі. Деякі питання молодих шевченкознавців виявилися дискусійними, і в аудиторії зав’язалася жвава дискусія щодо доцільності вивчення окремих питань родоводу Кобзаря та моральної оцінки таких розвідок.
 
   
 
 
     З цікавою промовою виступила і завідувач кафедри української та світової літератур, доцент, кандидат філологічних наук Мельник Н. Г.
 
 
    Родзинкою заходу став виступ студентів факультету української філології, які продекламували переклади шевченківського «Заповіту» польською, іспанською, французькою та англійською.
 
 
      Заступник директора наукової бібліотеки О. М. Кравченко презентувала присутнім віртуальну виставку «Шевченкове слово в віках не старіє», з якою кожен охочий може ознайомитись на сайті наукової бібліотеки. На виставці представлено видання, у яких розглядається життєвий шлях Т. Г. Шевченка, багатогранна творчість великого Кобзаря, матеріали, у яких розкривається світове значення творчості українського генія, та шевченкознавчі розвідки викладачів Криворізького педагогічного інституту.
 
 
    Модератори зустрічі подарували С. В. Чаніну видання, присвячені історії Криворізького національного університету та життєвому шляху Т. Г. Шевченка.
 
 
На закінчення зустрічі дослідник роздав автографи усім бажаючим.
 
 
Зустріч з криворізьким письменником, 
головним редактором часопису "Кур'єр Кривбасу" 
Григорієм Гусейновим
 
     28 лютого 2014 року в «Літературній вітальні» Криворізького педагогічного інституту відбулася зустріч з криворізьким письменником, головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу» Григорієм Джамаловичем Гусейновим. Модератор зустрічі – бібліотекар Криворізького педагогічного інституту Ю. С. Недоруба. На зустрічі були присутні викладачі кафедри української та світової літератур, студенти, бібліотекарі.
         Бібліотекар Ю. С. Недоруба представила гостя, наголосивши, що Григорій Джамалович є автором великої кількості книжок. Серед них такі як: «Незаймані сніги», «Чаша ювеліра Карла Фаберже», «Сповідь дитинства. Станційні пасторалі», «Господні зерна», «Піщаний Брід та його околиці», «Тіні забутого парку. Малюнки з уяви», «Повернення в Портленд».

 

 
      У 2013 році світ побачила нова книжка «Між часом і морем. Колекція невигаданих історій», яка була відзначена на Всеукраїнському рейтингу «Книжка року 2013» і зайняла четверте місце в номінації «Візитівка» в підномінації «Краєзнавча і туристична література».
    На сайті нашої бібліотеки можна ознайомитися із підбіркою творів Григорія Джамаловича (активне посилання на віртуальну виставку). Тому запрошуємо всіх, хто зацікавився, відвідати наш сайт та бібліотеку.
   Бібліотекар Ю. С. Недоруба підкреслила, що про нашого гостя Михайло Слабошпицький, український прозаїк, критик, літературознавець та громадський діяч, сказав такі слова: «…Гусейнова в зірки не канонізують. Бо журналісти його знають мало, оскільки насправді вони майже не читають. А його читати – то не тільки високе інтелектуальне зусилля (стільки треба знати й пам’ятати!). До того ж – і написав багато… Де вже лінтюхам сили набратися для читання! А […] хто читає […], то відчуває справжню інтелектуальну насолоду. Це – не просто розумні книги. Це – надзвичайно важливі для українців книги!».
      І це дійсно так. Адже зі сторінок творів Григорія Джамаловича постають образи відомих та призабутих письменників, істориків, художників, громадських діячів, яким не байдужа доля нашої Батьківщини.
    «Наше пробування в цьому світі, – говорить Григорій Джамалович, – це суцільний ланцюг утрат, забуття імен, постатей непересічних людей, які мали освіту, талант, неабияку волю, робили великі справи, були воістину подвижниками. Творами я хочу перервати цей потік безпам’ятства, адже інформація про них може так багато дати сучасному поколінню, нашій культурі в цілому. Ось про кого мої «Незаймані сніги», «Повернення в Портленд», інші книги».
    Григорій Джамалович є лауреатом багатьох премій. Таких, як:
  • премія імені Івана Огієнка;
  • «Благовіст»;
  • премія фундації Антоновичів;
  • премія імені Володимира Винниченка;
  • премія імені Валер’яна Підмогильного;
  • премія імені Василя Стуса;
  • Національна премія України імені Тараса Шевченка.
    Під час зустрічі Ю. С. Недоруба представила літературний часопис «Кур’єр Кривбасу», зауваживши, що перший номер журналу вийшов у світ 20 років тому, а саме 1 березня 1994 р. Зараз ми тримаємо в руках 292 номер журналу!
    Представивши нашого гостя та його журнал, Ю. С. Недоруба надала слово Григорію Джамаловичу Гусейнову. Письменник підкреслив, що з Криворізьким педагогічним інститутом його по’вязують давні та тісні стосунки. Не лише сам автор, але і його рідні мали безпосереднє відношення до цього навчального закладу. Григорій Джамалович представив літературний часопис «Кур’єр Кривбасу»,  який містить матеріали з літератури, культурології, політики та народознавства і складається з розділів:
-    Проза;
-    Поезія;
-    Універс;
-    Scriptible;
-    Книгопанорама.
   Після виступу Григорія Джамаловича слово взяли студенти 5 курсу факультету української філології, які аналізували твори, представлені в останньому номері журналу. Думки студентів не завжди збігались з поглядами знаних літературознавців, викладачів кафедри української та світової літератур.
 
 
 

     Доктор філологічних наук, професор Анатолій Васильович Козлов наголосив на тому, що думки автора і читача не завжди співпадають, адже письменник іноді пропонує щось нетипове, нове; та й розуміння сюжетної лінії, характеристик основних героїв у автора та читача можуть суттєво відрізнятися.
     Під час обговоренння твору Анатолія Дністрового «Стінгазета» виступила директор наукової бібліотеки ДВНЗ «Криворізький національний університет», доцент кафедри української мови Ганна Миколаївна Віняр. Директор бібліотеки пригадала своє навчання в університеті, а це – 70-ті роки ХХ ст. Саме про ці роки йде мова в оповіданні «Стінгазета» А. Дністрового.


 
     Літературознавець Інна Миколаївна Онікієнко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та світової літератур ознайомила присутніх з твором боснійського письменника Семездина Мехмедіновича «Сараєвський блюз», який надруковано в першому номері журналу за 2014 рік, зауваживши, що цей твір викликає «різнокольорові» емоції, є гімном філософії життя.
 
 
     Під час обговорення оповідання І. Андрусяка «Завдання з фізики» в дискусію вступила кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та світової літератур Л. О. Донченко. Лариса Олексіївна підкреслила своєрідність цього твору, стала на захист авторської позиції щодо характеристики основного героя, провівши паралелі зі своїм навчанням.
 

 

   Наприкінці зустрічі Ю. С. Недоруба нагадала присутнім, що Григорій Джамалович є лауреатом премії імені Євгена Чикаленка, яка присуджується за благодійницьку діяльність, сприяє національному відродженню України. Девіз премії – вислів Євгена Чикаленка: «Мало любити Україну до глибини душі, – треба любити її до глибини кишені».
    Бібліотекар розповіла про те, що Григорій Джамалович, отримавши Національну премію України імені Тараса Шевченка (а це – 100 тис. грн.), вирішив не витрачати її на власні потреби та потреби своєї родини, а, порадившись із рідними, заснував власну мистецьку премію «Глодоський скарб». Премією щороку відзначаються митці (художники, письменники, музиканти), які «плекають справжні скарби духовні».
    Запрошені студенти та викладачі подякували Григорію Джамаловичу та його колегам за самовіддану та наполегливу працю над створенням літературного часопису «Кур’єр Кривбасу». Адже протягом двадцяти років з’являлися та зникали безліч газет, журналів, тижневиків, змінювалися покоління читачів. А «Кур’єр Кривбасу» без упину йшов шляхом новаторства і продовжує йти ним далі. Завдяки щоквартальному часопису широке коло читачів має змогу ознайомитися з новими творами сучасних поетів і прозаїків; із творами сучасних поетів і прозаїків; із творами класиків літератури; а також із актуальними питаннями культурології, літературознавства, народознавства.
     Всі присутні гості виявили щире сподівання на подальшу плідну співпрацю та зустрічі із Григорієм Джамаловичем Гусейновим.

Зустріч з криворізьким поетом-ліриком,
очевидцем визволення Кривого Рогу О. М. Машковим
(до 70-річчя визволення міста)

    20 лютого 2014 року бібліотекар читальної зали головного корпусу Криворізького педагогічного інституту Т. І. Козлова разом з доцентом кафедри російської філології та зарубіжної літератури М. О. Дудніковим організували  й проведели зустріч з криворізьким поетом-ліриком, очевидцем визволення Кривого Рогу, майстром спорту СРСР та України зі спортивної гімнастики Олексієм Михайловичем Машковим, присвячену 70-річчю визволення нашого міста.

    На зустрічі були присутні декан факультету іноземних мов Г. Б. Штельмах, викладачі факультету, студенти гр. РАФ-2011 та РАФ-2012, бібліотекарі. Олексій Михайлович розповів про свої дитячі роки, торкнувся теми окупації та визволення Кривого Рогу. Гість розповів також про свої юнацькі роки, коли він навчався в Мінському інституті фізкультури. Лунали вірші Олексія Михайловича Машкова. Особливо близькими темами для Олексія Михайловича є кохання, природа. Присутніх вразила фраза гостя: «Поет у будь-якому віці завжди перебуває у стані закоханості...».
   Олексій Михайлович розповів про свою спортивну кар’єру. Багато років О. М. Машков присвятив тренерській роботі у нашому місті, виховав плеяду видатних гімнастів та акробатів, запровадив власну систему тренування. Він і сьогодні плідно працює тренером зі спортивної гімнастики у спортивному клубі «Богатир».

    І знову поезія... Вірш, присвячений юним спортсменкам, вихованкам Олексія Михайловича, прочитала бібліотекар Т. І. Козлова. Було дуже багато запитань до гостя. Студенти цікавились дитячими спогадами Олексія Михайловича, його життєвою позицією. Відбулось живе спілкування поколінь – людини з багатим життєвим досвідом та молодими людьми, які тільки розпочинають свій життєвий шлях.
   На закінчення зустрічі Олексій Михайлович Машков подарував науковій бібліотеці Криворізького педагогічного інституту, факультету іноземних мов збірки своїх віршів.

 

 

Навігація
Відкритий доступ

Copyright MyCorp © 2024